Прийдешні вибори перевершать всі попередні не тільки за кількістю кандидатів і довжиною бюлетенів, але і за вартістю самих виборів. Свої витрати на них Центр виборчого комітету збільшував вже кілька разів. Останній раз на понад 6 мільйонів. Чому? І скільки заплатить із власної кишені кожен виборець, розповість Наталя Заморська. Продовжуємо цикл "Україна обирає президента".
2 мільярди 355 млн гривень. Стільки коштуватимуть державі нинішні президентські перегони. Абсолютний рекорд за всі роки. Наприклад, у 2010 році вони коштували 1,5 мільярда, в 2014 – трохи менше двох.
У Центрвиборчкомі розуміли ймовірний масштаб цих виборів. І бюджету виборів, який прийняли ще в січні, все одно не вистачило. Рекордна кількість кандидатів створила "дірку" в 447 млн гривень, тоді розраховували максимум на 25 претендентів. А отримали аж 39! Через це зросли витрати і на друк бюлетенів, і на фінансування виборчих комісій, на оплату їхньої праці і часту перереєстрацію голів.
"Друк програм кандидатів збільшує витрати. Кошти, які йдуть на публікацію в засобах масової інформації змін у складі окружних виборчих комісій, це теж великі кошти, тому що кандидати дуже активно користуються своїм правом на зміну членів комісій", – говорить заступник голови Центральної виборчої комісії Євген Радченко.
Команда "Сегодня" підрахувала, скільки за ці гонки заплатить кожен виборець. Якщо розділити 2 мільярди 355 млн гривень орієнтовно на 30 мл українців, які прийдуть на дільниці, вийде по 80 гривень на кожного.
Невелику частину витрат на вибори покриють і самі кандидати. Кожен з 44-х претендентів, які балотувалися в першу чергу, внесли по 2,5 мільйона гривень. Це 110 мільйонів. Кандидатам, які пройдуть до другого туру, гроші повернуть. Тому частка бюджету від претендентів – 105 млн гривень.
Рекордна в цьому році і кількість спостерігачів на виборах. На дільницях будуть представники 139 громадських організацій з України. Це десятки тисяч людей. Близько 2000 приїде з-за кордону. Але не всі "наглядачі" неупереджені, кажуть в громадській мережі "Опора". З'ясували, що 36 громадських організацій безпосередньо пов'язані з кандидатами. Ще 55 – з політичними партіями або представниками депутатів.
"Неурядові організації можуть поширювати неоднозначний або недостовірний контент, інформацію щодо оцінок виборчого процесу, ходу голосування, його результатів. Очевидно, що частина з них вийде в інформаційне поле з контраверсійними різноплановими заявами щодо оцінки виборчого процесу", – заявляє голова правління громадянської мережі "ОПОРА "Ольга Айвазовська.
Тому вибори можуть стати і рекордними за кількістю порушень, і судових справ. У тому числі і через технічних кандидатів. Які фактично не ведуть агітації, але делегують безліч своїх представників у комісії, щоб рахувати голоси.
"Вони можуть використовуватися для атак на конкурентів, тобто, коли через формально створені виборчі фонди технічних кандидатів проплачується негативна кампанія проти реального учасника виборів", – говорить аналітик громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев.
Тому, кажуть експерти, перш ніж поставити галочку, варто усвідомити – кристально чистих передвиборчих кампаній немає. І вибирати з холодним розумом.
Нагадаємо, цієї неділі українці мають скористатися своїм конституційним правом, і вибрати Україні президента. Напередодні голосування ентузіазм народу зростає, як і очікування фальсифікацій, – про це свідчать дані свіжого моніторингу електоральних настроїв, який спільно провели КМІС, група "Рейтинг" і Центр Разумкова.