Фото: AFP
У лютому Україна на місяць очолить Раду безпеки ООН. Постійний представник в організації Володимир Єльченко вже озвучив програму свого головування в Раді безпеки. "Сегодня" дізналася, які питання підніме наша країна і яку вигоду ми можемо отримати.
ДВА ПИТАННЯ. Про те, що Єльченко займе крісло голови одного з головних органів ООН, стало відомо ще на початку 2016-го, коли Україна приєдналася до Радбезу на правах непостійного члена. Нагадаємо, що РБ налічує 15 членів, з яких п'ять — постійні. Зазначимо, що держава-голова призначається в алфавітному порядку на місяць: сьогодні ці функції виконує Швеція, у лютому — ми, а в березні — Великобританія.
При цьому за словами Єльченка, українське представництво готувалося заздалегідь і ще восени визначилося з основними тезами програми. В першу чергу будуть розглядатися стандартні питання — наприклад, завершення мандатів миротворчих місій ООН (Ірак, Лівія, середня Азія). Проте вже 13 лютого Україна представить свою першу ініціативу для дебатів всередині Ради безпеки — захист об'єктів критичної інфраструктури в світі. Йдеться про питання захисту об'єктів енергетики, телекомунікацій, лікарень та газотранспортної системи. Як зазначив постпред, це неймовірно актуальна для України тема, оскільки руйнування критичної інфраструктури є однією з форм гібридної війни.
Другим українським питанням, яке розглядатимуть 21 лютого, буде врегулювання конфліктів на території Європи. За словами самого Єльченка, повноцінно це питання не розглядалося в Радбезі близько 20 років, з моменту військових дій на Балканському півострові. У рамках дебатів по цій темі українська сторона планує підняти питання Донбасу.
ЩО РОБИТИ. Однак український дипломат Богдан Яременко зазначає, що чекати якихось конкретних результатів від місяця головування наївно. Він нагадує, що посада голови РБ ООН формальна. "У нас дуже завищені очікування від участі України в Радбезі, і ще більш завищені від цього головування. Але тут все зведеться до функцій секретаря", — каже дипломат. При цьому Яременко нагадує, що сьогодні в Європі достатньо невирішених конфліктів (Нагірний Карабах, Придністров'я, Кіпр), незважаючи на зусилля Ради безпеки.
Проте політолог Руслан Бортник зазначає: Україна може і повинна використовувати цю можливість для того, щоб перехопити політичну та інформаційну ініціативу. На його думку, дебати 21 лютого Україна може використати для вирішення своїх проблем. "Це ідеальний майданчик для того, щоб запропонувати новий алгоритм реалізації Мінських угод, представити свої рішення кримських питань. Саме на це повинні витратити українські дипломати весь лютий. Але тут важливо не створити черговий "ізраїльський" казус, коли ми голосуємо за чужі резолюції, які в кінцевому підсумку б'ють по нас", — резюмує експерт.
За 20 років: Косово і Боснія
Питання регулювання конфліктів у Європі на обговорення Ради безпеки ООН дійсно виносилося востаннє трохи менше 20 років тому. Це сталося під час війни в Косово, яка тривала з 1998 по 1999 рік. Підсумком засідань, де темою було саме врегулювання конфліктів на континенті, стали п'ять резолюцій. Згідно з цими документами, були введені миротворчий контингент на територію Югославії і економічних санкцій проти Белграда (столиця колишньої Югославії). Нарешті, кожна з резолюцій широко висвітлювала проблеми біженців. Варто також відзначити, що активно використовували запропоновану в цьому році Єльченком тему на засіданнях Радбезу і під час Боснійської війни (1992-1995 рр..). Тоді з допомогою однієї з резолюцій були створені "Сили ООН з охорони" — близько 13 тис. військових протягом 12 місяців розміщувалися на території держави.