Україна ставить нове завдання щодо членства в НАТО: озвучений план дій

27 жовтня 2019, 11:13
Київ з 2008 року домагається від альянсу Плану дій, але до сих пір не отримав

Україна вже має наполягати на відразу надання їй Плану дій щодо членства в НАТО, а не подавати заявку. Про це написав у Twitter заступник міністра закордонних справ Єгор Божок.

Він нагадав про декларацію Бухарестського саміту НАТО в 2008 році, в якій йдеться про таке: "Сьогодні ми погодили, що ці країни (Україна і Грузія) стануть членами НАТО ... ПДЧ є наступним кроком України та Грузії на їх прямому шляху до членства ...".

Реклама

Водночас заступник міністра вважає, що потрібно міняти план щодо членства України в альянсі.

"Треба чітко розуміти, що Україна за цей час пішла значно далі. Сьогодні нам треба не подавати заявку на ПДЧ, а вже добиватись від союзників нам надання. Над цим і працюємо. Пропоную всім небайдужим долучатися і концентрувати зусилля саме в такому контексті", - написав Божок.

Реклама

Як повідомляли новини "Сьогодні", днями міністр оборони Андрій Загорднюк і Єгор Божок їздили в штаб-квартиру альянсу. Міністр заявив, що Україна більше не буде знову просити про ПДЧ в НАТО. Український уряд більше не має наміру діяти "методом папуги", а візьметься за зміни в українській армії.

Крім того, Загороднюк розповів, що Україна і НАТО домовилися про перезапуск відносин. За його словами, тепер всі існуючі програми співпраці України і НАТО будуть зведені в одну програму.

Реклама

План дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan) – програма щодо прийняття нових членів в НАТО. Розпочато в квітні 1999 року. Призначена для допомоги країнам, які планують стати членами НАТО. Програма передбачає отримання країнами-кандидатами зворотний зв'язок щодо їх дій, пов'язаних з підготовкою до членства в НАТО і дотриманням стандартів НАТО, за всіма основними напрямками (політичним, економічним, військовим, правовим тощо).

Нагадаємо, 11 років тому на сумнозвісному Бухарестському саміті в 2008 році Україну відмовилися приєднати до Плану дій щодо членства в НАТО. Багато в чому через Росію рішення заблокували Німеччина і Франція. Тоді в столиці Румунії відбулася вечеря глав держав країн-членів НАТО. Вона пройшла після переговорів президента США Джорджа Буша, який наполягав на прийнятті України до Плану дій щодо членства в НАТО, і федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вечеря глав держав повинна була стати вирішальною зустріччю. Однак президент РФ Володимир Путін, звертаючись до Буша, сказав, що "Україна – це навіть не держава". Офіційна ж версія відмови звучала як "вступ України в НАТО не підтримує народ". Дійсно, за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, лише 15% українців в 2005 році висловлювалися за інтеграцію до лав альянсу, 45% були проти. Кардинально не змінилося ставлення до НАТО і в 2008 році: лише 17,5% українців підтримували ідею вступу в НАТО, проти були 55,5% опитаних. Як стало відомо після закінчення заходу, питання про надання нашій країні ПДЧ вирішили з формулюванням "допуск без приєднання". Це означає, що Україна може брати участь у всіх заходах НАТО без права консенсусу. Тобто наша країна має право брати участь в операціях альянсу, але не може впливати на його рішення.