Порошенко залишився задоволений переговорами про військову допомогу США. Фото: flickr.com/Steve Dock
Якраз під час офіційного візиту Петра Порошенка до Нью-Йорка Сенат США схвалив проект "Закону про бюджет США на потреби національної оборони на 2018 рік" (NDAA). Документом передбачається $ 500 млн для підтримки України в безпековій та оборонній сферах.
"Проект закону санкціонує надання нашій державі летальних озброєнь оборонного характеру. До нього також включені положення, що дозволяють використання коштів оборонного бюджету США на потреби реабілітації в медичних установах Сполучених Штатів поранених українських військовослужбовців, а також на посилення спроможності повітряних і військово-морських сил нашої держави", – написав у своєму Facebook Петро Порошенко.
За інформацією посольства України в США, вперше на законодавчому рівні, крім сухопутних озброєнь, пропонується надати Києву радіолокаційні засоби протиповітряної оборони і спостереження за надводною ситуацією, військово-морські протимінні кошти і кораблі прибережної дії і берегової охорони.
За даними Пентагону за 2013 рік, вони закуповували "Джавеліни" приблизно за $ 260 тис за одну пускову установку з ракетою. Тобто якщо навіть половину з $ 500 млн, закладених в законопроекті Сенату про бюджетні асигнування, пустити на закупівлю і поставку Україні "Джавелінів", ми зможемо розраховувати на близько 900 ракет з пусковими установками.
Тепер, за словами експертів, Сенат і Палата представників порівнюватимуть свої варіанти законопроектів про оборонні асигнування, і, якщо є якісь розбіжності, їх прибирати, щоб встигнути прийняти до 1 жовтня. У США новий фіскальний рік стартує не з 1 січня, як у нас, а з 1 жовтня. Тому, якщо все для України складеться добре, то летальну оборонну зброю ми зможемо отримати вже до кінця цього року. "Після прийняття законопроекту Палатою представників президент підписує документ і далі він може скористатися наявними можливостями, які закладені в законопроекті, а може не скористатися. Як і в попередніх законах про оборонні асигнування. Наприклад, в законі на 2017 рік була така графа, що виділяємо Україні 50 млн на протитанкові комплекси. Але Обама ж цим не скористався", – нагадує "Сегодня" аналітик Інституту світової політики Микола Белесков.
За його словами, те, що в законопроекті робиться перенесення акценту на посилення загальної обороноздатності України, а не тільки сухопутного компонента, це великий плюс. Те, що йдеться про військово-морські питання, це особливо великий плюс. Тому що нам росіяни можуть завдати не менше проблем і на морі, де гарантія, що вони завтра не розпочнуть морську блокаду?
"Я б навіть сказав, що американська допомога у військово-морській сфері нам критичніша, ніж в сухопутній. Але постає питання, чи передадуть вони нам свої катери колишньої берегової охорони. Насправді йшлося про їх постачання ще цього року. Тут виникне така ситуація, що Україні не стільки платформи потрібні (хоча вони теж потрібні, тому що ситуація з надводними кораблями дуже і дуже погана), але крім цього нам необхідно ударне озброєння. Тобто, протикорабельні ракети. Зараз у нас все вчепилися в "Джавеліни". А пара сотень "Джевелінів" нам погоди не зробить. А ось пара сотень американських протикорабельних ракет, вони б поліпшили ситуацію", – вважає Белесков.
Читайте також: Перейняти досвід війни з Росією: Порошенко покликав американців до України
Експерт зазначає, що на сьогодні доцільніше переносити акцент з протитанкових комплексів на протикорабельні ракетні комплекси. "Нам навіть вистачило б ракет "Гарпун", які виготовляє Boeing, або Naval strike missile, які виготовляють Raytheon і ще одна норвезька компанія. І вони б якісно змінили ситуацію. І такий ще момент, їх отримання могло б гіпотетично бути імовірнішим, тому що це не сухопутний компонент, ситуація на морі не така гаряча.
Але платформи це добре, але до них потрібно озброєння, протикорабельні ракети. І ситуація така, що у нас є свої розробки, навіть повинні з наступного року почати спускати невеликі катери з протикорабельними ракетами на воду. Але чи буде це, питання. А ось отримання американських систем, які в принципі було б нескладно інтегрувати в українські реалії... Це не "Радар" отримати, ось з його успішною інтеграцією були б проблеми, якщо взяти американський "Радар" і нашу пускову установку С-300. Тут є нюанси щодо спільної інтеграції, вони просто не сумісні, вони працюють за різними алгоритмами, програмне забезпечення навіть різне", – підсумував Микола Белесков.