Ірина Геращенко. Фото: Facebook
Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко розцінює спроби білоруської делегації в ООН заблокувати розгляд резолюції щодо Криму в комітеті Генеральної асамблеї ООН з прав людини "як ніж у спину".
"Стосовно позиції Білорусі, то ми це розцінюємо, як ніж у спину. Ми вдячні білоруській стороні за незалежний майданчик в Мінську, ми цінуємо це, але незалежний майданчик має бути незалежним у всіх позиціях, а не заангажованою грою на одну сторону. Тому ми звертаємося до Білорусі з проханням також поважати право України відстоювати наші незалежність і суверенітет та розуміти, що наступним буде Мінськ, якщо сьогодні Київ не захистить нашу незалежність", – заявила Геращенко на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
Як повідомлялося, 15 листопада Генасамблея ООН шляхом голосування затвердила резолюцію про права людини в Криму "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)", ініційовану Україною.
На підтримку документа виступили 73 держави, проти голосували 23, 76 утрималися. Співавторами української резолюції стала 41 держава-член ООН.
Вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим і місто Севастополь тимчасово окупованою територією. Крім того, в резолюції підтверджується територіальна цілісність України і невизнання анексії українського півострова.
Документ також закликає Росію надати міжнародним правозахисним механізмам, насамперед Місії ООН з моніторингу за дотриманням прав людини в Україні, безперешкодний доступ до Криму з метою забезпечення моніторингу ситуації з правами людини, а також просить управління верховного комісара ООН з прав людини підготувати окремий тематичний звіт щодо ситуації на півострові.
У грудні 2016 року заплановано затвердження прийнятої резолюції на пленарному засіданні Генасамблеї ООН.
Як заявив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, офіційна Москва ще задовго до голосування в ООН стосовно Резолюції щодо порушень прав людини в Криму розпочала активну роботу над тим, щоб перешкодити затвердженню цього документа, в тому числі – шляхом тиску і підкупу інших країн-членів ООН.