Фото: AFP
У п'ятницю , 12 травня, Міжнародний суд ООН оприлюднить календарний розклад розгляду по суті справи " Україна проти Росії " . Судовий розгляд може розтягтися на кілька років , та й гарантій виконання Росією рішення , навіть якщо воно буде на користь України , немає . Адже , за словами юристів і дипломатів , змусити Москву виконувати рішення Міжнародного суду може через Радбез ООН , де Росія має право вето . Втім , наші шанси на виграш досить великі . У своєму проміжному рішенні 19 квітня суд визнав, що справа підпадає під його юрисдикцію, зобов'язав Росію відновити діяльність Меджлісу в Криму і забезпечити доступність освіти українською мовою . Крім того , суд закликав Москву виконувати всі пункти Мінських угод , фактично визнавши РФ стороною конфлікту . Що стосується фінансування Росією тероризму на Донбасі , тут суд визнав недостатніми докази України . Велика робота по збору таких МВС , ГПУ і СБУ вже ведеться і 12 травня , коли Міжнародний суд ООН оприлюднить календарний розклад розгляду справи по суті , стане зрозуміло , скільки часу в української сторони на збір великого досьє.
Міжнародний суд ООН в Гаазі. Фото автора
Результати проміжного рішення . Позов проти Росії до Міжнародного суду ООН Україна подала 16 січня 2017 року. Мета звернення – притягнення Росії до відповідальності за фінансування тероризму на Сході України і дискримінацію етнічних українців і кримських татар в анексованому Криму .
Вже 19 квітня Міжнародний суд ООН виніс проміжне рішення у справі "Україна проти Росії". По-перше , суд визнав за собою юрисдикцію prima facie з розгляду позову . Це вже маленька " перемога " України . Наприклад , в 2011-му суд відмовив Грузії у позові проти Росії , заявивши , що тема розгляду не підпадає під його юрисдикцію . Тбілісі звинувачував російську владу і сепаратистські угруповання в Абхазії і Південній Осетії , які підтримувала Росія , в масових етнічних чистках , які велися , за твердженням грузинської влади , протягом багатьох років .
По- друге , Міжнародний суд ООН зобов'язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу , забезпечити доступність освіти українською мовою , а також зобов'язав обидві сторони спору уникати порушень Конвенції про запобігання всіх форм расової дискримінації .
По-третє , суд зобов'язав Україну і Росію виконувати положення Мінських угод . Радбез ООН , на думку суду , закликав Україну і Росію розробити комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей . " Сторони повинні зробити все необхідне для виконання цього пакета документів , щоб врегулювати конфлікт в східних регіонах України мирним шляхом " , – оголосив рішення голова суду Ронні Абрахам .
І , по-четверте , Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасові заходи проти Росії по конвенції про заборону фінансування тероризму . Суд визнав недостатніми докази України . " Україна не виконала стандартів доказової бази , щоб довести навмисність перерахування коштів ( фінансування – Авт . ) для суб'єктів " ДНР " / " ЛНР " , – сказав Ронні Абрахам .
Як змусити Росію виконати рішення суду? Петро Порошенко назвав проміжне рішення Міжнародного суду багатообіцяючим, оскільки за обома позовами суд визнав свою юрисдикцію. Безперечною "перемогою" України можна вважати і рішення суду в Гаазі, що зобов'язує Росію припинити переслідувати кримських татар, відновити діяльність Меджлісу і забезпечити доступність освіти українською мовою. Але, змусити Росію виконати проміжне рішення суду, не говорять уже про фінальне, буде вкрай складно, якщо не сказати, що взагалі неможливо. Наприклад, в 1986 році Міжнародний суд ООН визнав США винними в порушенні міжнародного права і заохочення тероризму в Нікарагуа. Нікарагуа вдалося довести, що Штати після падіння диктатури Анастасіо Сомоси підтримували антиурядові угруповання Контрас. Але США відмовилися виконати вердикт Міжнародного суду ООН.
"У Міжнародного суду ООН , якщо держава відмовляється виконувати його рішення , відповідно до Статуту є можливість звернутися до Ради безпеки ООН з вимогою забезпечити виконання цього рішення . Але Росія має право вето в Раді безпеки"
" Росія , швидше за все , відмовиться виконувати ті положення рішення , які будуть фіксувати якісь зобов'язання РФ як правопорушника . У Міжнародного суду ООН , якщо держава відмовляється виконувати його рішення , відповідно до Статуту є можливість звернутися до Ради безпеки ООН з вимогою забезпечити виконання цього рішення . Але Росія має право вето в Раді безпеки , і вона заблокує таке рішення Радбезу " , – пояснив колишній суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу Володимир Василенко .
У той же час , на думку українських політиків і дипломатів , рішення Міжнародного суду ООН на користь України може стати хорошим приводом для посилення санкцій проти Росії . Особливо з огляду на той факт , що суд в Гаазі фактично визнав Росію стороною конфлікту на Донбасі , зобов'язавши Москву виконувати Мінські угоди .
"Це означає, що Росія є стороною Мінських домовленостей, а не посередником, як спочатку вона намагалася собі уявити. Унікальність ситуації в тому, що коли буде прийнято рішення суду, воно не потребує ніякого додаткового голосування – ні Генасамблеї, ні Радбезу ООН. Це рішення прямої дії, воно повинно виконуватися будь-якою державою-членом ООН, і за невиконання передбачені санкції, які дуже боляче вдарять по будь-якій державі", – зазначив Петро Порошенко під час зустрічі з главою МЗС Павлом Клімкіним і його заступником Оленою Зеркаль, яка представляє інтереси України в Міжнародному суді ООН.
Як довести причетність Росії до фінансування тероризму на Донбасі?Що стосується позиції суду згідно з конвенцією про заборону фінансування тероризму , тут однозначно можна говорити про недоробку української сторони . Суддя Ронні Абрахам чітко сказав , що " Україна не виконала стандартів доказової бази ... " . Простіше кажучи , Україна повинна надати Міжнародному суду ООН докази того , що у Росії був злий умисел і чітка мета фінансування тероризму на Донбасі .
Проте , за словами Олени Зеркаль , рішення суду в цій частині є позитивним , враховуючи наступне : суд підтримав позицію України що події ( по фінансуванню РФ тероризму – Авт . ) підпадають під дію конвенції , суд підтримав позицію України щодо дотримання досудової процедури , суд формально визнав prima facie – свою юрисдикцію по цій конвенції .
МЗС зі свого боку як докази надав суду переписку з російськими колегами , щоб Міжнародний суд не сказав ( як свого часу Грузії ) , що Україна не спробувала використовувати всі способи мирно врегулювати конфлікт з Росією . Також відомо , що суду надали супутникові знімки базування і переміщення військових і техніки біля кордонів України і на Донбасі .
Офіційно українська сторона не повідомляє, хто займався, і буде займатися збором доказової бази для Міжнародного суду ООН. Неофіційно українські дипломати кажуть, що обов'язок поклали на Мін'юст. "Поки що Мін'юст словами тільки повітря стрясає, а не працює. У них немає зібраного доказового досьє. Ніхто не хоче співпрацювати з СБУ і ГПУ з цього питання", – говорять джерела в українських дипколах, знайомі з ходом справи в Міжнародному суді ООН. За їх словами, в ідеалі, Мін'юст спільно з МЗС, ГПУ і СБУ має створити спеціальну комісію або робочу групу, яка б зібрала всі докази провини Росії, і її причетності до фінансування тероризму, злочинів на Донбасі і в Криму в єдине досьє.
"Як уже зазначали деякі шановні українські експерти , і Василенко про це в своїх коментарях неодноразово говорив , що є певні проблеми з визначенням генеральної лінії формування звинувачень проти Росії . Навіть якщо розглядатикатастрофу MH17, з великими натяжками можна її підвести під кваліфікацію терористичного акту . І в таких справах політика заважає фактажу " , – вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Ідеальним для України варіантом розвитку подій стало б створення міжнародного трибуналу за прикладом Нюрнберзького, який судив колишніх керівників гітлерівської Німеччини. Головними обвинувачами виступали СРСР, США, Великобританія і Франція. Є ще один випадок, правда, з жорсткою військовою складовою, коли на початку 90-х міжнародна коаліція на чолі з США провела операцію "Буря в пустелі" зі звільнення Кувейту, після чого проти Іраку були введені жорсткі економічні санкції. Але, як говорив представник України в підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук, НАТО не буде воювати з Росією за Україну. Складно собі уявити , що і окремі країни – члени Альянсу будуть воювати за Україну . У такому випадку варто розраховувати лише на збереження і посилення економічних санкцій проти Кремля паралельно зі створенням аналога Нюрнберзького трибуналу .