Прихід Гройсмана. Привітали традиційним букетом. Фото: УНІАН
Вчора завершився двомісячний серіал по заміні Арсенія Яценюка Володимиром Гройсманом. Фінал вийшов таким же скандальним, як і всі попередні серії.
ПАРОВОЗ. Два місяці торгів принесли не тільки результат у вигляді призначення Гройсмана. Вони також призвели до того, що в новій коаліції вже при її народженні відсутня довіра партнерів один до одного. Саме цим пояснюється той факт, що, всупереч регламенту, відставка старого прем'єра і призначення нового були проголосовані однією постановою, в яке паровозиком причепили визнання роботи Кабміну Яценюка задовільною. Якби, як годиться, їх голосували окремо, то голосів могло б вистачити тільки на відставку Яценюка. Тоді, як ми писали, Гройсман залишився б в спікерське крісло, а Арсеній Петрович повернувся б до Кабміну з приставкою "в.о.".
ХИТКА БОЛЬШІСТЬ. Другим сумнівним моментом стало формування коаліції без підписів депутатів. Формально вимога Конституції дотримано: в коаліції є дві фракції, які сумарно складають не менше 226 депутатів (Блок Порошенко і "Народний фронт"). Але частина БПП в коаліцію не увійшла, і їх замінили позафракційними.
Те, якою насправді є підтримка нового Кабміну, показало голосування за "пакет Яценюка – Гройсмана": всього проголосувало 257 осіб, але з них лише 206 входять в БПП і НФ, решта голосів дали групи "Відродження", "Воля народу" і позафракційні.
Хиткість такої коаліції стала видна, коли парламент став голосувати за програму уряду. Її двічі ставили на голосування, але максимум, який вдалося отримати, – 223 голоси. Довелося оголошувати перерву і проводити мобілізацію коаліції, яка розбіглась. Мобілізація виявилася вдалою – 243 голоси.
Краще було з твердженням складу уряду і з обранням нового спікера (Андрія Парубія, "Народний фронт") і першого віце-спікера (Ірини Геращенко, БПП) – ці голосування пройшли з першого разу. За Парубія взагалі проголосували рекордні 284 депутати, але з них знову тільки 204 представляли дві коаліційні фракції.
ПРОГНОЗИ. Формально після всіх цих голосувань уряд Гройсмана має імунітет на цілий рік. Пропрацює воно цей рік – невідомо. Уже зараз в "Народному фронті" помітна тенденція до критики Кабміну, який вони самі сформували. Що буде після кількох місяців роботи, складно навіть уявити.
Ясно одне: ця коаліція і цей уряд – останні в нинішньому складі Верховної Ради. Після того як БПП і НФ поб'ють горшки (рано чи пізно це обов'язково станеться), жодну нову більшість створити вже не вдасться. І ось тоді вже президент буде вирішувати, розпускати парламент або жити фактично без нього. В принципі, другий варіант для нього не так вже й поганий – адже прем'єр-то вже свій, вінницький.
ПИТАННЯ СААКАШВІЛІ. Одночасно з відставкою Яценюка добігає кінця і перебування у владі одного з головних критиків попереднього уряду – Михайла Саакашвілі. У понеділок він зробив заяву, в якІЙ висунув вимоги до президента – припинити переслідування реформаторів і не призначати корумпований Кабмін, яким він вважає уряд Гройсмана. Інакше, за його словами, все реформатори підуть з влади.
Власне, одна з вимог Саакашвілі вже не виконано: Гройсман став прем'єром нового уряду. Тобто формальний привід для відставки одеського губернатора і його "команди реформаторів" вже є. Саакашвілі залишилося тільки вибрати зручний момент для початку нової, опозиційної кар'єри в Україні.
ЗАБОРОНа "МЕДЖЛІСУ". У середу "легендарний" генпрокурор анексованого Криму Наталія Поклонська видала постанову про призупинення діяльності кримськотатарського "Меджлісу". Етап, на якому російська влада намагалася знайти спроби взаємодії з "Меджлісом", остаточно закінчився.
Об'єктивно кажучи, проблема "Меджлісу" була непростою і для української влади. Однак, так чи інакше, з ним знаходили спільну мову навіть представники Януковича – Джарти і Могильов. Для Кремля це виявилося непосильним завданням: частково в силу того, що сама російська влада вважає за краще жорсткі методи, частково в силу того, що лідери "Меджлісу" Джемільов і Чубаров зайняли проукраїнську позицію. А вони, особливо Джемільов, для активної частини кримських татар є незаперечними авторитетами.
В результаті саме на "меджлісівську" частину кримськотатарського народу обрушилися репресії, про які заговорили вже навіть в ООН. Заборона від Поклонської – логічне продовження тієї акції. Формально він нічого не змінює, тому що "Меджліс" не був зареєстрований як громадська організація чи політична партія (до речі, його не реєстрували не тільки зараз, але і всі 23 роки перебування Криму в Україні). Але, з огляду на авторитарні методи вирішення проблем російською владою, не можна виключати, що скоро в Криму почнуть арештовувати вже просто за приналежність до "Меджлісу".
Перші кроки – все ті ж: МВФ, тарифи, суди
Виступаючи в Раді, президент Петро Порошенко розповів, чого чекає від уряду Гройсмана: "Того ж, що і все суспільство – зростання економіки і добробуту людей. Від стратегії виживання, цілком виправданою в 2014-15 роках, слід переходити до стратегії прискореного розвитку". Ми запитали у експертів, а яких кроків вони чекають від нового Кабміну.
Політолог Володимир Фесенко не виключає, що відбудеться "корекція" тарифів: "Уряд займеться відновленням співпраці з МВФ, щоб до літніх канікул отримати черговий транш. Ризикну припустити: судячи з того, що Гройсман провів у Мінсоцполітики свою людину (Андрія Реву – Авт.), забезпечення соцстабільності буде одним з його пріоритетів – можливо, буде більше уваги приділятися соцпитанням. Можливо, відбудеться корекція тарифів на ЖКП, але питання в тому, чи вдасться вона (з урахуванням вимог МВФ. – Авт.)". На думку експерта, Кабміну потрібно відновити роботу виконавчої влади, яка стала "провисати" останні два місяці, поки йшла атака на Арсенія Яценюка.
Політолог Руслан Бортник першочерговими називає такі завдання: "Економічна стабілізація: стабільність курсу валют і припинення падіння секторів економіки. Друге – оновлення соціальної довіри. Адже якщо немає довіри українців, то неможливо завершити реформи – вони просто не будуть реалізовані до кінця. А боротьба за довіру можлива тільки при підвищенні соцстандартів. Третє – поліпшення комунікації з ЄС, відновлення інтегрованості економіки: це одне з ключових завдань. І четверте: завершення реформування судової системи, прокуратури, оборони".