Євген Магда: з відкритих джерел
Ескалація агресії Росії в районі Авдіївки поставила кілька запитань , на які необхідно відповідати , не чекаючи завершення конфлікту на Донбасі . Конфлікт на сході України є не тільки найбільш інтенсивним в Європі за останні 20 років , але і безпрецедентним по впливу на об'єкти інфраструктури . Про це заявив політичний експерт Євген Магда , пише Online.UA.
"Сьогодні вже зрозуміло, що анексія Криму та розгойдування Донбасу готувалися в Кремлі протягом тривалого періоду. Розрахунок простий: об'єктом експансії повинні були стати території, де вплив "російського світу" був максимальним, а українська державна політика – неефективною. Крим, до того ж , має ключове значення як військово-морської бази, і сьогодні Росія перетворює півострів в непотоплюваний авіаносець. Донбас ж Росією розглядалося і розглядається в іншій якості", – відзначає експерт.
Він нагадав, що влітку 2014 року Кремлем була зроблена спроба створити ланцюжок "народних республік", яка повинна була відрізати основну частину української території від чорноморських і азовських морських портів. Якби задумка вдалася, то Україна втратила б можливості експорту, і це вчинило б украй негативний вплив на національну економіку. Але захисники Маріуполя вистояли, і сьогодні загроза, хоча і існує, не є настільки критичною.
"Після усвідомлення провалів своїх планів загарбники вивезли в Росію обладнання ряду підприємств, які не мали аналогів в РФ і стратегічно важливих для неї. Грабіж геополітичного масштабу, безумовно, отримає оцінку в Міжнародному суді ООН, але це рішення буде нескоро. Разом з тим, на тимчасово неконтрольованих територіях залишився ряд підприємств, що становлять основу українського промислового та енергетичного потенціалу. Проста історія з географією: якщо українські військові до 2014 року в одиничних випадках розглядали можливість агресії з боку Росії, то чи варто дивуватися, що і теплоелектростанції були розраховані на поставки донбаського вугілля" , – говорить Магда.
Як зазначив експерт, сьогодні Україна продовжує отримувати вугілля з цих територій, яке добувають зареєстровані офіційно підприємства. Вони платять податки і зарплати шахтарям в гривні, забезпечуючи такий-сякий добробут жителів окупованих територій.
"Напевно, для багатьох це виглядає дивно, для кого-то – вкрай обурливо, і на цій проблемі варто зупинитися окремо. Значна частина населення України живе в парадигмі навіть не Другої світової, а Великої Вітчизняної війни, яка була зіткненням двох тоталітарних держав. У час тієї страшної війни репресивний апарат, цензура сприймалися як щось само собою зрозуміле. Сьогоднішній конфлікт Росії та України – це війна нового типу, неоголошена, але від того не менш запекла. Кремль ставить перед собою зрозумілу мету: підпорядкувати своєму впливу Україну, а не захопити повністю її територію, зруйнувати віру українців в власну державу", – заявив він.
За словами Магди, відрізавши промислово розвинену частину України, Росія прагне послабити її економічно: "Чи повинні бути на окупованій території продукти і товари широкого вжитку з маркуванням "Зроблено в Україні"? Чи можуть отримувати продовжують працювати в ОРДЛО шахтарі, металурги, інші працівники зарплату в гривнях? Відповідь виглядає очевидною, як мінімум, виходячи з міркувань гуманності. Якщо говорити зовсім просто, то раз в державі відсутня програма інформування жителів непідконтрольних територій про ситуацію в Україні та світі, треба намагатися нагадувати про себе українськими товарами і українськими грошима, як би цинічно це не звучало".
Є ще один важливий нюанс, як зазначив експерт, – досвід конфліктів на пострадянському просторі погано підходить для донбаського кейсу. Промисловий потенціал Придністров'я набагато слабкіший, але тамтешні підприємства були змушені шукати можливості для зовнішньоекономічної діяльності через Кишинів. Але у так званої "ДНР" немає взагалі ніякої межі з Росією, якщо не враховувати 400-кілометрову ділянку, яка сьогодні не контролюється українськими прикордонниками на Донбасі. При цьому Магда підкреслив, що говорити про промисловий потенціал Нагірного Карабаху, Південній Осетії чи Абхазії дещо наївно: "Росія завдала розважливий удар по Донбасу, і протистояти їй потрібно асиметрично".
Крім того він нагадав, що у Верховній Раді говорять про необхідність прийняти закон про статус окупованих територій, щоб де-юре зафіксувати те, що існує де-факто.
"Але при цьому не варто забувати про кілька мільйонів живуть в ОРДЛО громадян України і про те, що гібридна війна йде, перш за все, за уми, а вже потім – за території. Тому до прийняття закону куди ефективніше буде не влаштовувати піар-акції з "блокадою" поставок, що більше нагадують перекличку з "сміттєвою блокадою" Львова, а формулювати і прагматично реалізовувати інтереси України. Сьогодні вона потребує висококалорійного вугілля Донбасу, і необхідно докласти необхідних зусиль для його безперебійних поставок", – підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше десятки активістів почали блокувати поставки вугілля з окупованих районів Донбасу на контрольовану територію України.
При цьому відзначимо, що така блокада вугілля неминуче призведе до віялових відключень і недоотримання коштів до бюджету, в результаті чого програє кожен українець. Крім того, блокада незаконна і завдає удар по інвестклімату України, а це вже не короткострокові проблеми для країни, а збиток на роки. У підсумку – Росія виграє, Україна програє.