Україна буде в НАТО - про це заявили за підсумками саміту Альянсу.
В Україні вже починають вимагати від влади пояснень через перегляд відносин з НАТО. Однак віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба зазначив, що Київ не відмовляється від курсу на Альянс, а лише має змінити тактику дій.
Про це він сказав в коментарі "Радіо Свобода".
За його словами, Україна повинна переорієнтуватися від політичних заяв на реальні досягнення щодо сумісності української армії з військами Альянсу.
"Нова тактика полягає в тому, що після того, як в 2008 році не була позитивно сприйнята представлена Україною заявка про приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ) і до цього дня нічого кардинально в цьому питанні не змінилося, ми поки не маємо шансів отримати ПДЧ. Тому, ми зараз повинні зосереджуватися не на тому, щоб подавати чергову заявку (в той час як ще попередня залишається в силі), а зосередитися на тому, щоб здійснювати ті внутрішні реформи, вводити ті стандарти НАТО, які дозволять нам досягти сумісності Збройних сил України з арміями країн НАТО. Тобто, тактика в тому, щоб рухатися до членства в НАТО через безпосередню фактичну інтеграцію, а не через політичні заяви", – сказав Кулеба.
Віце-прем'єр дав зрозуміти, що зміна планів не означає зміну євроатлантичного курсу України.
"Навпаки, ми обговорюємо необхідність активізації співпраці, вирішення проблем і можливості швидкого руху вперед", – додав чиновник.
Відзначимо, що в Європі також вважають мало не марною тратою часу отримання Україною ПДЧ. Так, колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів, на що не варто витрачати час Україні в питанні вступу в Альянс.
У свою чергу п'ятий президент України (2014-2019 рр.) Петро Порошенко також в інтерв'ю сайту "Сьогодні" нагадував, щов грудні на саміті НАТО ми повинні підписати умови надання Україні ПДЧ.
План дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan) – програма з прийняття нових членів в НАТО. Розпочата в квітні 1999 року. Призначена для допомоги країнам, які планують стати членами НАТО. Програма передбачає отримання країнами-кандидатами зворотний зв'язок щодо їх дій, пов'язаних з підготовкою до членства в НАТО і дотриманням стандартів НАТО, за всіма основними напрямками (політичним, економічним, військовим, правовим тощо)
Нагадаємо, 11 років тому на сумнозвісному Бухарестському саміті в 2008 році Україну відмовилися приєднати до Плану дій щодо членства в НАТО. Багато в чому через Росію рішення заблокували Німеччина і Франція. Тоді в столиці Румунії відбулася вечеря глав держав країн-членів НАТО. Вона пройшла після переговорів президента США Джорджа Буша, який наполягав на прийнятті України до Плану дій щодо членства в НАТО, і федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вечеря глав держав повинна була стати вирішальною зустріччю. Однак президент РФ Володимир Путін, звертаючись до Буша, сказав, що "Україна – це навіть не держава". Офіційна ж версія відмови звучала як "вступ України в НАТО не підтримує народ". Дійсно, за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, лише 15% українців в 2005 році висловлювалися "за" інтеграцію до Альянсу, 45% були проти. Кардинально не змінилося ставлення до НАТО і в 2008 році: лише 17,5% українців підтримували ідею вступу в НАТО, проти були 55,5% опитаних. Як стало відомо після закінчення заходу, питання про надання нашій країні ПДЧ вирішили з формулюванням "допуск без приєднання". Це означає, що Україна може брати участь у всіх заходах НАТО без права консенсусу. Тобто наша країна має право брати участь в операціях Альянсу, але не може впливати на його рішення.