Останнє повноцінне пленарне засідання Верховної Ради перед черговим регіональним тижнем і наступними травневими святами ледь не зірвалося.
Почати повноцінну роботу народні обранці змогли лише під вечір. Спікер українського парламенту Володимир Гройсман двічі змушений був оголошувати позачергову перерву, а кількість сигнальних голосувань, які демонстрували тотальна відсутність кворуму в залі, перевалила за десяток.
ПІШЛИ ДО ШАХТАРІВ. Ранок у Верховній Раді почався з демаршу опозиції. Лідер "Опозиційного блоку" Юрій Бойко нагадав колегам по парламенту, що ось вже другий день у столиці не вщухають шахтарські протести. Гірники стукали касками під Адміністрацією президента, і під Кабміном, і під Верховною Радою, вимагаючи, нарешті, виплатити їм заборгованості по заробітній платі і відправити у відставку главу Міністерства енергетики Володимира Демчишина.
"Вчора до Києва прибула ціла група шахтарів зі всієї країни. У них виключно економічні вимоги щодо виплати заробітної плати, недопущення закриття шахт і збереження робочих місць. На жаль, жодна провладна інституція з ними не зустрілася і не відповіла на ці запитання", – заявив Бойко.
Він також підкреслив, що "Опозиційний блок" на підтримку шахтарів покидає зал парламенту.
"Ми подивилися на сьогоднішній порядок денний і не побачили жодного економічного закону, який допомагав би цим людям отримати відповіді, які вони шукають. Тому фракція політичної партії "Опозиційний блок" зупиняє роботу у Верховній Раді на сьогодні і покидає сесійну залу. А заробітну плату, яка у нас сьогодні є, ми перерахуємо в Фонд захисту дітей загиблих шахтарів", – резюмував Юрій Бойко.
СКАНДАЛ ЧЕРЕЗ ДЕРЖСЛУЖБУ. Після відходу опозиції робочий день у парламенті пішов наперекіс: парламентаріям вдалося знайти голоси буквально на кілька законопроектів, у тому числі на ініціативу щодо спрощення держоборонзамовлення, а також за законопроект, спрямований на боротьбу з незаконним видобутком бурштину-сирцю.
Остаточно зупинився законотворчий процес на урядових поправках до закону про держслужбу. Документ передбачає масштабну реформу всієї сфери чиновництва, у тому числі, посилюються вимоги до них.
Також, зокрема, законопроектом пропонується заборонити чиновникам бути членами політичних партій. Дія даного проекту закону поширюється на посади державної служби в секретаріаті Кабінету міністрів України, Адміністрації президента України, апараті Ради національної безпеки і оборони України, апараті Верховної Ради України, секретаріаті Конституційного суду України, секретаріаті Вищої ради юстиції, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених президентом України; в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, державних колегіальних органах, а також їх територіальних органах, місцевих державних адміністраціях; в апараті судів та апараті інших державних органів, які не належать до системи органів виконавчої влада.
Разом з тим, дія документа не поширюється на: 1) президента України, членів Кабінету міністрів України, перших заступників та заступників міністрів (крім заступників міністра Кабінету міністрів України); 2) народних депутатів України; 3) депутатів Верховної Ради АР Крим; 4) суддів; 5) працівників прокуратури; 6) працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування; 7) працівників державних підприємств, установ і організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної форми власності; 8) військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до закону; 9) радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України; працівників секретаріатів голови Верховної Ради України та його заступників; працівників патронатних служб прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, інших членів Кабінету міністрів, помічників-консультантів народних депутатів України; помічників суддів.
Згідно з проектом закону, державний службовець не має права: 1) бути членом політичної партії; 2) проводити або брати участь у передвиборчій агітації за інших кандидатів, інші партії, які є суб'єктами виборчого процесу; 3) поєднувати роботу на посаді державної служби з обов'язками народного депутата України або депутата місцевої ради та ін.
Крім того, держслужбовець не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії чи бездіяльність, які будь-яким чином можуть свідчити про його особливе ставлення до певних партій і негативно вплинути на імідж державного органу і довіри до влади або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності та національної безпеки для здоров'я і захисту прав і свобод інших людей".
У підсумку депутати кілька разів провалили голосування за цей закон, після чого Гройсман оголосив тригодинну перерву – аж до вечірнього пленарного засідання.
Як пояснив журналістам у кулуарах лідер "Самопомочі" Олег Березюк, саме небажання окремих парламентаріїв підтримати реформу держслужби, а також законопроект про трансфертне ціноутворення. Парламентарій назвав таку роботу "злочином проти держави".
У свою чергу, перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що лідерам фракцій необхідно провести роботу з депутатами з питання дисципліни, а також запропонував скасувати ранкову перерву в пленарному роботі з 12 до 12:30, оскільки після неї дуже складно зібрати депутатів у залі. Парубій також запропонував публікувати списки народних депутатів, які пропускають пленарні засідання.
У підсумку після десяти з гаком сигнальних голосувань поправки в закон про держслужбу все таки були прийняті Верховною Радою в першому читанні.
НЕ ВІДПОЧИНУТЬ. Чого не скажеш про поправки в календарний план, який дозволяв нардепам відпочити 5 – 8 травня замість того, щоб сидіти в залі і голосувати за закони. Гройсман тричі, з настійним проханням обранців, ставив відповідну постанову на голосування, але необхідних 226-ти голосів не вистачало. Востаннє для того, щоб з чистою совістю вирушати на відпочинок, не вистачило 10-ти голосів.
- Будемо сидіти, поки не проголосуємо, – чулися крики із залу.
- Третій раз поставлю, і більше не буду, – попередив Гройсман.
І, незважаючи на благання депутатів, залишив тиждень перед Днем Перемоги робочим.
КОМУНІЗМ. Нарешті Верховна Рада внесла корективи в скандальний закон про заборону комуністичної ідеології. Нагадаємо, що ініціатива, яка оголошувала поза законом радянську символіку, вимагала перейменування всіх "радянських" вулиць і міст, демонтаж всіх "радянських" пам'яток, а також передбачала серйозні тюремні терміни за публічне виконання гімну СРСР, викликала величезну кількість критики. Так, зокрема, в опозиції заявили, що Рада фактично заборонила навіть... ветеранські ордени Великої Вітчизняної війни, вихід з якими за законом прирівнювався до "пропаганди".
У підсумку в комітеті з правової політики визнали: деякі неузгодженості у прийнятому поспіхом законі дійсно є. Поправки підготували буквально за день і прийняли їх 233-ма голосами.
Згідно з прийнятими змінами, заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного і тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму на документах державних органів та органів місцевого самоврядування, прийнятих або виданих до 1991 року; на документах, які видані установами освіти і науки, підприємствами, установами, організаціями до 1991 року; в експозиціях музеїв, тематичних виставках, музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації; у твори мистецтва, створених до набрання чинності цього закону.
Заборона також не поширюється на процес наукової діяльності, у тому числі під час наукових досліджень і поширення їх результатів у незаборонений законодавством України спосіб; на оригінали бойових прапорів; на державні нагороди, ювілейні медалі та інші відзнаки, якими нагороджувалися особи до 1991 року, і протягом 1991-2015 рр. у зв'язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними.
Крім того, заборона не поширюється на надмогильні споруди, розташовані на території місць поховання, місць почесних поховань; під час викладення або реконструкції (в тому числі історичних) історичних подій; на приватні колекції і приватні архівні зібрання; а також на об'єкти антикварної торгівлі.