Міністр Степанов провалив вакцинацію, а також і тести на COVID, але система при ньому тримається на плаву. / Фото: REUTERS/Gleb Garanich
Максим Степанов зайняв крісло міністра охорони здоров'я, коли в країні вже ввели перший локдаун. Верховна Рада проголосувала за нового міністра з другої спроби. А за цей рік Степанова тричі хотіли зняти з посади міністра. Ми розбиралися, за що можна хвалити і за що критикувати Максима Степанова за підсумками першого року його роботи.
"Завдання мінімум виконане"
Попередник Степанова Ілля Ємець протримався на посаді 26 днів. До цього МОЗ п'ять місяців очолювала Зоряна Скалецька. Те, що Максим Степанов рік втримався на посаді, яка у нас як порохова бочка, вже велике досягнення, вважає політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"З огляду на те, що Степанов прийшов, коли вже ввели карантин і стояли величезні виклики, то в принципі завдання мінімум для себе він виконав – система вистояла. Але проблеми залишаються величезні. А найбільший його прокол – це запізнення з контрактування вакцин", – каже Фесенко
Власне, про проблеми. Українці повинні були отримати вакцину проти COVID-19 чи не першими в світі. Ще з червня 2020 року міністр запевняв усіх, що переговори йдуть із провідними виробниками. А в підсумку, вакцину ми отримали останніми в Європі і завдяки посередникам – Crown Agents.
З початку пандемії в Україні так і не розгорнули тестування. За числом тестів країна як пасла, так і пасе задніх. Хоча міністр запевняв, що до грудня 2020 року буде тестувати 100 тисяч людей на добу. Максимум, який досягався – 57,8 тис. тестів за день.
"Тут питання в тому, наскільки міністр контролює своє міністерство. Очевидні постійні збої. Наразі система працює з проблемами, але працює. Якби масштаби захворюваності як сьогодні були рік тому – це була б катастрофа. Оцінки дуже неоднозначні, більше критичні. Але система тримається на плаву", – говорить Фесенко.
Через те, що немає стратегії на найвищому рівні, то нічого позитивного не відбувається, зазначає Костянтин Надутий, заступник голови Всеукраїнського лікарського товариства.
"Ми не знаємо всіх умов, в яких Степанов працює. Нічого не сталося, оскільки міністр змушений реагувати на COVID-19 і на самому верхньому рівні немає стратегії. Тому і в боротьбі з коронавірусом – хаос. Ніяких перемог. Суцільне фіаско в системі охорони здоров'я. З хорошого можна назвати якість комунікацій на рівні МОЗ. З'явився інститут фахівців, з якими він радиться, але, на жаль, до рівня апарату це погано доходить. Є ще локальні досягнення, але на жаль, системний результат ми ще не можемо оцінити", – говорить Надутий.
Степанов не контролює МОЗ?
Також, на думку експертів, мінус Степанова в тому, що у нього так і не сформувалася команда, яка керувала б МОЗ. Більш того, вона і не могла сформуватися, зазначає Надутий.
"Кадрова політика МОЗ повністю знаходиться поза впливом Максима Степанова. Без команди зробити щось практично нереально. Не знаю, скільки людей йому підкоряються і кому він може довіряти, але це точно не половина міністерства. Тому при відсутності політичних завдань зібрати команду і досягти результату практично неможливо", – говорить Костянтин Надутий.
Поки міністерство очолювала Уляна Супрун, деякі функції МОЗ віддали іншим органам. наприклад, МОЗ не може самостійно проводити держзакупівлі. Фінансуванням лікарень займається Національна служба здоров'я, закупівлями – "Медичні закупівлі України". Санепідслужби ліквідували, а її функції розділили Центр громадського здоров'я та Держпродспоживслужба. Виведення з працюючої вертикалі підпорядкування МОЗ зробило ці органи дуже повільними і неадаптивними до поточних потреб суспільства. А МОЗ – дуже вразливим до критики, вважає Вадим Арістов, інфекціоніст, стратег, консультант із управління змінами, директор Revival Institute for Future.
"Він не в тій політичній вазі, щоб брати на себе роль жорсткого управлінця, який вимагає достатніх ресурсів і повноважень. Ось і працює в рамках, які йому залишили. а змушений працювати командно – в рамках, які йому залишили попередники. Тобто, в новій архітектурі системи охорони здоров'я МОЗ відвели свідомо слабке місце – йому не підкоряються безпосередньо Національна служба здоров'я, ДП "Медичні закупівлі України" – ті, хто розпоряджається державними ресурсами в системі охорони здоров'я. і Центр громадського здоров'я – той, хто розподіляє ресурси міжнародної допомоги і відповідає за протиепідемічні заходи. Всі вони занадто автономні від МОЗ. Держспоживслужба, яка відповідає за виконання санітарних заходів, – так взагалі підпорядковується іншому міністерству "
Точно так само лікарні не контролюються Міністерством охорони здоров'я. Керівництвом та майном в них займаються місцеві ради, виділенням фінансів управляє НСЗУ.
Головні обіцянки, які Степанов не виконав
Перші місяці роботи міністр більше витратив на критику медичної реформи. Максима Степанова не влаштували тарифи, за якими Національна служба здоров'я оплачувала роботу лікарень. Він звинуватив НСЗУ в тому, що через тарифи 50 тис. медиків звільняться, а 300 лікарень закриються.
Тому Степанов обіцяв підняти тарифи на медпослуги. Деякі тарифи дійсно підняли, проте це не можна назвати масштабним переглядом тарифів. З 1 липня МОЗ змінив тарифи на три види послуг:
- тариф на екстрену медичну допомогу буде збільшено з 11 661,24 грн до 16 393,70 грн;
- тариф на медичну допомогу при інсульті – з 19 332,31 грн до 26 947,00 грн;
- тариф на медичну допомогу при інфаркті – з 16 001,43 грн до 30 108,00 грн.
Міністру вдалося перенаправити 2,3 млрд грн лікарням, які повинні були отримати менше фінансування, оскільки не підготувалися до медреформи.
Максим Степанов обіцяв фінансування медицини на рівні 6% ВВП.
"По-перше, фінансування ми стверджуємо і така підтримка президента країни. Ми фінансувати медицину будемо не менше, ніж на рівні 6% ВВП. Сьогодні це 3%", – заявив Степанов 18 червня 2020 року.
Але по факту, на Програму медичних гарантій на 2021 рік виділили 2,7% від ВВП. Це гроші, які йдуть на оплату медичних послуг для українців.
У травні 2020 року Максим Степанов обіцяв відновити Санітарно-епідеміологічну службу. Цього теж не відбулося.
Степанов обіцяв до кінця 2020 року забезпечити збільшення кількості ПЛР-тестів на коронавірус до 100 000 в добу. На березень 2021 роки максимум, які проводили, – 57,8 тис. ПЛР-тестів.
"Думаю подальша доля міністра буде залежати від того, як далі буде йти вакцинація і чи витримає система пікові навантаження, які очікуються в найближчі тижні", – зазначає Володимир Фесенко.
На місце Степанова поки мало охочих
При цьому Максима Степанова кілька разів хотіли відправити у відставку. Уперше – на четвертий місяць його роботи. У Верховній Раді опублікували проєкт постанови, який підтримала третина депутатів із фракції "Голос", "Слуга народу", "Європейська солідарність" і депутатських груп "За майбутнє" та "Довіра".
Тоді міністра звинувачували в тому, що за час локдауну лікарні не підготували до нового витка захворюваності. Захисні костюми для медиків МОЗ купувалися за завищеними цінами і з не прозорими процедурами, в обхід держпідприємства "Медичні закупівлі України". В добавок лікарям не виплачували обіцяні 300% до зарплати. Але відставку не прийняли.
Вдруге про відставку Степанова заговорили в листопаді, коли лікарні були переповнені, а замість будь-яких заходів ввели карантин вихідного дня. І знову нічого.
Місяць тому Степанову знову пригрозили відставкою за зрив вакцинації. Тоді міністр обіцяв поставку в Україну вакцини до середини лютого. За фактом, її отримали в кінці місяця.
Але у Степанова є шанс залишитися в кріслі міністра охорони здоров'я ще на невизначений строк. Причина в тому, що не так уже й просто знайти заміну. Особливо поки пандемія відступати не збирається.
Нагадаємо, Максим Степанов пообіцяв, що для українців введуть ковід-паспорти. Міністерство охорони здоров'я знаходиться на фінальній стадії розробки паспорта вакцинації. Документ зможуть отримати українці, які зроблять два щеплення від коронавірусу.