/ Фото: Олександр Яремчук
Сьогодні Верховна Рада проголосувала за дві президентські ініціативи: конституційні поправки в частині правосуддя в другому читанні і закон про судоустрій і статус суддів. Прихильники реформи в АП і парламенті говорять: це реально запустить судову реформу і очистить суддівський корпус від корупції.
ПОВЕРНЕННЯ ДО СТАРОГО. Тепер Україна повернеться до трирівневої судової системи, яка діяла до 2002 року: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд. Відповідна норма записана в новому законі про судоустрій і статус суддів. Нагадаємо, чотирьохрівневу судову систему під себе створив Віктор Янукович, забравши у ВСУ левову частку повноважень.
"Коли Янукович намагався узурпувати владу, був прийнятий закон, згідно з яким в Україні ввели чотирьохрівневу судову систему, і ВСУ був фактично позбавлений повноважень судової влади. Так Янукович зміг впливати на суддів ВСУ. На нижчих рівнях впливати на суддів було спочатку простіше, тому що президент їх призначав і звільняв", – говорить глава Українського юридичного товариства Олег Березюк. А глава ВСУ Ярослав Романюк пояснив, що створивши касаційні суди по всіх юрисдикцій (у Вищому господарському суді, у Вищому адміністративному суді та Вищому спеціалізованому суді), Янукович фактично завершив створення чотирирівневої системи і забрав у ВСУ право скасовувати рішення судів нижчої інстанції.
ІСПИТИ І ЗАРПЛАТИ. Нинішні зміни в Конституції зобов'язують суддів пройти переатестацію. За словами заступника голови АП Олексія Філатова, зараз в Україні близько семи тисяч суддів, початок "переекзаменування" для них пропишуть в законі про судоустрій і статус суддів. "Планується, що ВС повинен бути створений (за законом, його склад повністю перезавантажать. – Авт.) протягом шести місяців з дня набрання чинності законом (про судоустрій. – Авт.). Судді апеляційних судів повинні бути оцінені протягом півтора років", – пояснив Філатов. До речі, підвищувати зарплати суддям будуть тільки після атестації. Так, з 1 січня 2017 року зарплата суддів місцевих судів буде 23 тис. грн; для апеляційних суддів і вищих спецсуддів – майже 39 тис. грн. Більше всіх отримуватимуть у Верховному суді – 116 тис. грн. Очистити суддівський корпус від корупціонерів планують, в тому числі, і за рахунок подвійної декларації. Після набуття чинності нового закону про судоустрій в силу все судді повинні будуть подавати декларацію про свої доходи та доходи всіх членів сім'ї. Декларації будуть оцінюватися громадською радою при Вищій кваліфікаційній комісії судів.
Міжнародна "уголовка" і Римський статут
Ухвалення судової реформи дозволяє Україні приєднатися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Цей документ, який ратифікований вже в сотні країн, дозволяє розглядати в спеціально створеному суді питання, пов'язані з геноцидом, військовими злочинами та злочинами проти людяності. Однак політолог Роман Бортник зазначає: юрисдикція міжнародної інстанції почне діяти в Україні не відразу. "Ратифікують зараз, але запустять цей механізм тільки через три роки", – розповів він нам. При цьому експерт зазначив, що для українців приєднання до Статуту буде позитивним рішенням – з урахуванням низької якості нашої судової системи і при наявності додаткової інстанції, за його словами, можна домогтися справедливості на міжнародному рівні. "Але потрібно розуміти, що це певна десуверенізація країни. Вийде, що остання судова інстанція буде не в Україні", – підкреслив Бортник.
"Проти": "Це імітація реформ"
Член Венеціанської комісії, юрист Марина Ставнійчук, вважає, що влада замість реформування судової системи зірвала її роботу. Неодноразові реорганізації суддівського корпусу, використання проти судової влади Закону "Про очищення влади" (що засуджувала Венеціанська комісія) і прийняття Закону "Про забезпечення права на справедливий суд" призвело до того, що два роки були просто витрачені на розмови про судову реформу.
Сьогоднішніми змінами до Конституції в частині правосуддя і прийняттям нового Закону "Про судоустрій і статус суддів" влада планує запустити четверту хвилю боротьби з правосуддям в Україні. "Абсолютно очевидно, що замість реформування і очищення судової гілки влади і суддівського корпусу вони намагаються повною мірою підпорядкувати собі судову владу в цілому і кожного окремого суддю, – вважає Ставнійчук. – У зв'язку з тим, що попередні три хвилі не увінчалися успіхом, вчора вони прийняли зміни до Конституції і відразу новий закон про судоустрій і статус суддів пакетом. Це протизаконно".
Ставнійчук вважає, що, незважаючи на деякі прогресивні і позитивні норми, запропоновані президентом в конституційних змінах, їх реалізація затягнеться на роки. "Наприклад, новий орган – Вища рада правосуддя, – який буде відповідати за формування суддівського корпусу, обрання суддів, їх звільнення та переведення суддів, реально з'явиться в Україні тільки весною 2019 року – так прописано в змінах до розділу XV Перехідних положень Конституції, – каже юрист. – До цього його функції буде здійснювати нинішня Вища рада юстиції. Правда, за винятком членів Вищої ради правосуддя від з'їзду суддів, які повинні бути обрані не пізніше ніж через три місяці після вступу в силу закону про Вищу раду правосуддя. Тобто все залишаються на місці у Вищій раді юстиції, крім представників судової влади – їх потрібно змінювати. Те ж стосується і антикорупційних і патентних судів: поки вони будуть створені, організовані і реорганізовані – пройдуть роки. Це практично зводить нанівець адміністративну юстицію".
"За": "Президент буде впливати менше"
Екс-міністр юстиції Сергій Головатий упевнений в тому, що конституційними змінами по частині правосуддя вибудовується нова система юридичної України. "Будується нова система правосуддя, в яку входить і державне обвинувачення, і адвокатура, і виконання судових рішень, і сама організаційна система судової влади, – говорить юрист. – У нинішній Конституції такого немає: в ній все розбалансовано, присутні пострадянські елементи. У проекті змін до Конституції вибудовується нова система правосуддя з усіма її складовими".
Сергій Головатий вважає, що одним з найважливіших змін є те, що внаслідок реформи президент позбавляється повноважень, які він має сьогодні. "За нині чинною Конституцією, президент утворює суди. У державі, яка керується верховенством права, президент цього не може робити, – пояснює Головатий. – Тому в майбутньому суди будуть створюватися лише законом, тобто це буде робити Верховна Рада. Це європейський імператив – "законний суд". Є навіть така формула, що "рішення винесено законним судом". Які це будуть суди, скільки їх буде – все це буде визначено законом, президент же позбавляється цих функцій. "Крім того, на сьогоднішній день перше призначення на посаду судді строком на п'ять років здійснює президент. Це право у нього теж забирають. Питання добору, навчання, підготовки, кваліфікації, призначення, звільнення, дисциплінарної відповідальності – все переходить до судової влади, – пояснює Головатий. – "Шапкою" в системі судової влади буде виступати Вища рада правосуддя, який і сконцентрує у себе всі ці функції. До речі, вже не буде так званого випробувального терміну (коли суддю вперше призначали на п'ять років. – Ред.). Буде призначення суддів безстроково".
Але, як підкреслює Головатий, формально президент братиме участь у процедурі призначення суддів. "У країнах західної традиції демократії суддів на посади призначає глава держави (монарх або президент), або уряд, або міністр юстиції. У нашому випадку найвищої легітимності має президент як глава держави – він безпосередньо обраний народом. Уряд у нас створено ВР – представницьким органом народу. Тому, щоб забезпечити вищу легітимність, формально буде видаватися указ президента про призначення суддів".