Торгівля. Україна може торгувати з окремими країнами — членами Митного союзу в обхід Росії. Фото: AFP
Казахстан і Білорусь хочуть налагодити двосторонні торгово-економічні відносини з Україною в обхід Митного союзу, який з 1 січня трансформується в Євразійський економічний союз (ЄАЕС). Також офіційні Мінськ і Астана пообіцяли допомогти Києву мирно вирішити конфлікт на Донбасі. Натомість ми допоможемо Білорусі налагодити відносини з ЄС. Про це Петро Порошенко з Олександром Лукашенком домовилися під час вчорашніх переговорів у АП. У чому ми допоможемо Астані, стане відомо сьогодні – з візитом до нас їде глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв. За словами експертів, економіки Мінська й Астани постраждали через запровадження Заходом санкцій проти РФ, а також тому, що Кремль заморозив торгово-економічні відносини з Києвом через наш євроінтеграційний вибір (РФ тисне на країни – члени МС з вимогою ввести такі ж санкції проти ЄС і України).
ДОПОМОЖУТЬ. Після переговорів Лукашенко заявив, що будь-яке прохання його українського колеги буде виконана за добу. "Все, що Президент України не просив би, ми завжди все робили. І так буде надалі", – заявив він. У свою чергу Порошенко подякував главі Білорусі за можливість вирішити конфлікт на Донбасі саме в Мінську: "Мінські переговори визнані ООН, ЄС, країнами G-20 і є безальтернативною моделлю". Як відомо, запланований на 21 грудня черговий раунд мінських переговорів відклали до 24 або 26 грудня: "Не можемо узгодити обмін полоненими у форматі "всіх на всіх", – пояснило нам джерело, близьке до переговорного процесу.
ТОРГІВЛЯ. За словами Лукашенка, останнім часом спостерігається зростання товарообігу між Україною та Білоруссю. Його слова підтвердив і Порошенко. Правда, у цифри президенти вдаватися не стали. "Товарообіг становить близько $7 млрд. Хто замінить цей товарообіг для Білорусі та України? Ніхто", – заявив Лукашенко. Несподівано для всіх президенти домовилися налагодити співпрацю в інформаційній сфері: створити спільний українсько-білоруський телеканал. Але, коли почнеться мовлення українського каналу на білоруських теренах і навпаки, глави держав не уточнили.
ПОСТУПКИ. Символічно, що візити білоруського та казахського президентів відбуваються напередодні засідання Вищої ради країн-членів МС 23 грудня в Москві: у цей день МС і повинен перетворитися в ЄАЕС. Правда, все частіше в риториці президентів Казахстану і Білорусі звучать нотки невдоволення політикою Кремля: ходять чутки, що завтра РФ попросить колег по МС приєднатися до санкцій проти Заходу. Останній підтримує Мінськ й Астану в їх прагненні цього уникнути, запропонувавши преференції: на травневому саміті в Ризі Мінськ може отримати лібералізацію візового режиму з ЄС, а Астані пообіцяли вступ до СОТ. Це, на думку експертів, допоможе Казахстану і Білорусі посилити свої позиції в МС і навіть виступити з пропозицією відкласти створення ЄАЕС.
ДУМКИ. "Казахський і білоруський президенти зацікавлені, щоб протистояння Заходу з РФ не посилилися. Адже всі проблеми РФ битимуть і по їхній економіці", – вважає політолог Володимир Фесенко. Політолог Вадим Карасьов упевнений, що візити глав Білорусі і Казахстану – це свідчення того, що геополітичний контекст на пострадянському просторі змінюється: "Підсумком переговорів Порошенка з білоруським і казахським колегами може стати підписання двосторонніх торговельно-економічних контрактів". Є й інша версія мети візитів: Порошенку можуть спробувати донести ідеї Путіна і його бачення щодо врегулювання конфлікту. "Є речі, які сам Путін не захоче озвучувати. Тобто те, що незручно Путіну, можуть запропонувати Лукашенко і Назарбаєв (озвучити Порошенку умови, за яких Кремль готовий поступитися Києву. – Авт.). Такий варіант я не виключаю", – говорить Фесенко.