/ Фото: Олександр Яремчук
У четвер ввечері Рада прийняла в першому читанні проект держбюджету-2017. Бюджетний комітет рекомендував прийняти документ, після чого Кабмін повинен за 2 тижні доопрацювати його текст відповідно до рекомендацій парламенту і внести на друге читання. "Сегодня" з'ясувала, кому можуть урізати витрати, якщо доходи виявляться менше планованих. Тим більше, що депутати вдень не ухвалили закон про спецконфіскацію без суду майна корупціонерів колишньої влади, а ці гроші (оціночно 10,5 млрд грн) вже закладено до доходів. Депутати за місяць подали 1540 поправок до бюджету.
ЩО ЗАКЛАЛИ. Найбільша сума – 166,66 млрд грн – дістанеться Мінсоцполітики. Це на 13 млрд грн більше, ніж рік тому. Але 90%, або 156 млрд грн, – це дотації Пенсфонду, на всі інші статті залишається трохи більше 10 млрд. У тому числі на зарплати чиновникам міністерства і його структур на місцях – 497,7 млн грн, на безкоштовні протези – 17 млн, на виплати малозабезпеченим – 91,7 млн, ветеранам до Дня Перемоги – 1 млрд, чорнобильцям – 2 млрд тощо. З інших міністерств, наприклад, Міносвіти обіцяно 28,62 млрд грн плюс 41 млрд грн на субвенції (доплати) місцевим бюджетам. У тому числі на стипендії студентам 2 млрд грн і на пільговий проїзд 18 млн грн. При цьому 8,36 млрд грн мають бути профінансовані зі спецфонду, тобто за рахунок планованих додаткових доходів, яких може і не бути. Переважно зі спецфонду фінансуються нові наукові розробки та підвищення кваліфікації вчених і професури.
МОЗ обіцяно 14,55 млрд грн, а з урахуванням субвенцій на ліки і ЖКГ – ще плюс 46,7 млрд грн. Тут також 2,9 млрд грн фінансується зі спецфонду. Мінкульту виділено 3,35 млрд грн, в тому числі 360 млн зі спецфонду. З них на зарплату і ЖКГ піде 600 млн грн, решта – на утримання всіх культустанов країни (їх близько 12 тис.). У тому числі 14,2 млн на добудову музею Голодомору і 25 млн грн на Інститут нацпам'яті. Знову збільшено бюджет Міноборони – до 64 млрд грн (було 55,6). З них лише 5,66 млрд (9%) на закупівлю нового озброєння, 660 млн (15%) на квартири військовим і 1,7 млрд (3%) на лікування поранених бійців. Решта – витрати "на війну", включаючи засекречені обсяги зарплати військовослужбовців.
ЕКСПЕРТИ І ДЕПУТАТИ. На думку економістів, уряд і депутати постараються вмістити до бюджету-2017 як можна більше "хотєлок", тому урізатимуть менш важливі, на їх погляд, статті витрат. Так, економіст Іван Нікітченко зазначає, що навряд чи влада економитиме на зростанні зарплат медикам і вчителям. "Ці плани були розрекламовані. Тепер уряд і ВР не відступлять. Якщо влада спробує урізати соцстандарти, це призведе до втрати рейтингів можновладців", – пояснює Нікітченко.
Також експерт вважає, що не скоротять витрати з судів: "За судовою реформою заплановано підвищення окладів суддів". Не уріжуть і Міноборони. "Країні потрібна сильна армія – треба закуповувати зброю, форму, пайки. Тільки після закінчення війни на оборонку, можливо, стануть виділяти менше грошей", – говорить Нікітченко. У підсумку, зазначає експерт, у влади залишаються традиційні орієнтири для "харакірі": культура, охорона здоров'я, наука, МЗС.
А керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що в зоні ризику можуть опинитися інфраструктурні та інвестиційні проекти, оскільки вони постійно потрапляють під бюджетний ніж, але зараз цього робити не можна: "Зношеність доріг, трубопроводів – 60-90%. І якщо озвучено плани, умовно, з ремонту автодорожнього фонду, під які знайдено гроші від іноземних донорів, такі проекти різати не можна". Експерти зазначають, що навряд чи бюджет приймуть до 1 грудня, оскільки депутати довго домовлятимуться кулуарно, захищаючи позиції, що їх цікавлять. Тому, ймовірно, бюджет приймуть під ялинку.
Як роз'яснив нам член бюджетного комітету Богдан Дубневич, комітет схвалив лише близько 70 депутатських правок. "Переважно вони стосуються додаткового фінансування ряду міністерств, насамперед МОЗ та Мінекології. Йдеться про невеликі суми – десятки мільйонів гривень. Комітет підтримав ухвалення закону про спецконфіскацію – без нього бюджет виконати буде складно. У цілому документ Кабміну реальний, але вимагає активізації роботи місцевих органів влади щодо наповнення саме місцевих бюджетів", – сказав Дубневич.