Журналіст Дмитро Гордон / Фото: Колаж: Сьогодні
Для вирішення мовного питання в Україні влада країни має знайти компроміс. Про це заявив журналіст Дмитро Гордон в ефірі "Хард з Влащенком" на телеканалі Україна 24.
"Стопудова диверсія. Явно російська агентура у керівництві України провела рішення, щоб у Харкові – те саме в Херсоні, Дніпрі, Одесі – щоб українські канали були платні, а російські безкоштовні", – сказав він.
За його словами, в Україні багато людей, які не хочуть дивитися телебачення українською мовою, і лаятись з ними безглуздо – це не допоможе вирішити проблему.
"Нам треба визначитися, чи потрібні нам ці люди. Якщо потрібні – давайте знаходити з ними компроміс. Якщо не потрібні – давайте далі їх гнути".
Журналіст пропонує як варіант натиснути економічними важелями. Наприклад, кафе російською платить податки 20%, україномовне – 15%; російськомовна школа – 20%, українська – 10%.
"Не треба насильством займатися, держава не повинна бути ґвалтівником. З людьми треба знаходити спільну мову. У нас таких людей мільйони – це теж українці. Не другий сорт – громадяни України. Вони кажуть: "Ми любимо українську мову, але ми і російською хочемо говорити, дивитися канали. Ну що нас, розстріляти тепер?" – сказав журналіст.
Гордон вважає, що держава має розумно підходити до цих питань.
"Те, що українська мова має бути першою та основною – немає питань, але треба робити це мудро. Не потрібно доводити людей до того стану, коли вони скажуть: "Я хочу в Росію". Держава має думати і людей не ламати – пом'якше треба бути", – резюмував він.
В Україні запрацювали нові правила української мови
25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон № 5670-д про українську мову. Документ регулює порядок застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя, крім сфер приватного спілкування та вчинення релігійних обрядів.
16 січня 2021 року набула чинності ст. 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні тепер є лише українська.
16 січня 2022 року в Україні набула чинності нова норма про друковану пресу. З цього дня друковані ЗМІ видаються українською. Використання іншої мови можливе за умови, що один тираж газети або журналу випускатимуть і іноземною мовою, і державною. Зміни також торкнулися інтернет-каталогів. Вони тепер мають надавати інформацію державною мовою. Проте не заборонено дублювати її й іншими мовами.
Квоти для ТБ та радіо
У 2017 році парламент затвердив проєкт закону про мовні квоти на телебаченні. Для загальнонаціональних та регіональних телекомпаній частка передач та фільмів українською мовою має становити не менше 75%, через два роки Рада збільшила квоти до 90%. Цього ж року були затверджені і квоти для радіостанцій.
Скандали з українською мовою
- У Києві чоловікові відмовили у співбесіді під час прийняття на роботу через те, що він не захотів спілкуватися виключно російською мовою у колективі.
- У Харкові власник чебуречної відмовився відповідати клієнтам українською мовою, а ще сказав, що шкодує, що мешкає в Україні.
- У зв'язку з мовним питанням виник скандал у столичному ботсаду. Продавець морозива побив клієнта за прохання обслуговувати його українською мовою.
- У київському офісі компанії Nestle звільнили працівника через українську мову. У компанії розмовляють лише російською.
Російська мова у парламенті
Відповідно до Регламенту Верховної Ради та закону "Про статус народного депутата України", а також мовного закону, нардепи мають розмовляти у парламенті державною мовою, проте більшість політиків порушують ці норми. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виступив із пропозицією, щоб керівництво парламенту заборонило виступати депутатам у сесійній залі російською мовою або взагалі тимчасово вигнати російськомовних із ВР.
У Харківській облраді депутата Олександра Дорошенка виключили із фракції "Євросолідарність" після відмови перейти на українську мову під час засідання.
Крім того, у Миколаєві депутати відмовилися говорити українською мовою і мер Сенкевич перекладав їхню промову.