У політичному словнику з'явився вираз Мінськ-3. Промовив його один з ключових парламентерів з української сторони – Роман Безсмертний. Мінські домовленості, підписані в лютому минулого року лідерами України, Німеччини, Франції та Росії, не були до кінця виконані по одному з пунктів. Вогонь не припинений, вибори влади на непідконтрольних територіях – під питанням, і відновлення контролю над українсько-російським кордоном – теж. Термін виконання Мінська-2 минув, але, тим не менш, переговори тривають. Росія змінила свого представника. Тільки, чи можливий хоч якийсь прогрес? І хто зрушить діалог з мертвої точки?
На початку тижня заговорив Путін. Це було його інтерв'ю німецькому виданню "Більд". Всі куплети зі старих пісень про головне він повторив дослівно – в Криму ніякого міжнародного права не порушував, санкції відносно Росії – помилка, а винен у всьому Захід. І Україна.
"Основне, що повинно бути зроблено з виконання мінських угод, лежить на боці київських сьогоднішніх властей", – сказав російський президент.
Про те, що він поміняв представника Росії в мінській контактній групі, Путін промовчав.
Польоти російських авіакомпаній в Україні заборонені з жовтня минулого року. Але цей борт 11 січня приземлився за особливим дозволом з МЗС. Гризлов прилетів.
Борис Гризлов гризе козлів. Це він сам про себе написав, коли він ще був спікером у Думі.
Колишній головний міліціонер Росії, колишній спікер Держдуми, тепер постійний член російської Ради безпеки. Борис Гризлов змінив у Мінську помічника Путіна Владислава Суркова.
"Те, що він буде повідомляти Путіну про переговори, потраплятиме Путіну прямо, минаючи посередників. Зовсім. Одна з версій, чому господар Кремля замінив свого посланця на мінських переговорах, пов'язана з тим, що Москві потрібні нові лідери самопроголошених об'єднань – ще більш слухняні і керовані", – говорить Павло Фельгенгауер, військовий оглядач (Москва).
Від таких змін Україні, як кажуть, ні холодно, ні жарко, якщо бої так і триватимуть, а контроль над кордоном не буде відновлений. Але це цілком може стати свідченням поступок Кремля на переговорах.
"На поверхні буде благородний лик пана Гризлова, який своїми суворими вусами налякав Україну і змусив її відступити. Насправді відступає Путін. У нього немає грошей. Барель повівся, як остання свиня і завдав удару в спину, кругом зрадники, бюджет потребує як мінімум додаткового трильйону рублів", – говорить Дмитро Орєшкін, політолог (Москва).
З якою депешею Гризлов прибув спочатку до Києва, а потім до Мінська, сторони переговорів навіть не натякають. Цілком можливо, що з новим посланником прилетіли всі старі кремлівські хотілки. Так звідки ж тоді взятися прориву на переговорах? Єдине, начебто домовилися про звільнення полонених. Ірина Геращенко поки говорить про це дуже обережно.
"Ми сподіваємося, що друга сторона дотримається цієї своєї публічної обіцянки про звільнення тих людей, які українська сторона запропонувала. Ще раз хочу підкреслити, що мова йде про більш ніж 50 осіб з двох сторін", – говорить Геращенко.
Відповідаючи на запитання журналіста газети "Сегодня", український президент підтвердив, що перед стартом переговорів у білоруській столиці, зустрічався з Гризловим. Щоправда, прізвище кремлівського посланника дипломатично не назвав.
"У нас була дискусія, хто з ким і як зустрічається. Я підкреслюю, що я буду зустрічатися з ким завгодно для того, щоб повернути додому українських героїв Савченко, Сенцова, повернути додому українських заручників, що знаходяться як на окупованій території, так і на території Російської Федерації", – зазначив президент.
Порошенко дав зрозуміти: хто б не був парламентером від Росії і як би в Кремлі не трактували текст мінських угод, Україна наполягає на своєму.
"Політичне врегулювання може відбуватися тільки у вигляді повернення українського суверенітету на окуповані території. Вибори повинні проходити за українським законодавством", – зазначив президент.
Поки про Україну в світі не забувають, незважаючи на нові геополітичні конфлікти. Обама у своєму останньому на посаді президента зверненні до нації також вважав за потрібне нагадати, хто підливає олії у вогонь війни.
"Росія, хоча її економіка і переживає спад, витрачає чимало на підтримку компаній в Сирії і Україні – державах-сателітах, які виходять зі сфери її впливу", – зазначив Обама.
За те, що некоректно назвав Україну російським сателітом, Обамі від критиків здорово дісталося. Настільки, що Білому Дому довелося давати офіційне роз'яснення – Штати політику підтримки України не міняють і міняти не будуть.
Щоправда, в питаннях міжнародної підтримки України є важливий нюанс – від нас теж чекають складеного іспиту.
"Точка ризику – буде голосування в парламенті цих змін до Конституції. І це кінець січня-початок лютого. Якщо ми пройдемо цю точку, ми вже не випадемо з цього контексту. Нам потрібно зробити так, або прийняти, або пояснити, чому ми не зробили цього тут і тепер, в ці дати", – резюмує Володимир Горбач.
Можливо, що за українську конституцію, за всі ці статуси і вибори торгувалися і під Калініградом. Звільнений з групи переговірників у Мінську помічник Путіна Сурков тепер доріс до особистої зустрічі з заступником Держсекретаря США Вікторією Нуланд. Вона спеціально прилетіла в Росію заради цього рандеву. У минулу п'ятницю Нуланд і Сурков провели разом 6 годин. Після цього і Держдеп, і Кремль переговори назвали конструктивними. Але відео підтвердження зустрічі і коментарі учасників так ніхто і не надав.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".