Фото С. Ваганов
Диверсантів, шпигунів і людей, які закликають до поділу України, хочуть позбавляти українського громадянства мінімум на п'ять років. Відповідний законопроект зареєстрований у Верховній Раді. "Сегодня" дізналася, кого, за яких умов і за які провини можуть залишити без паспорта.
ЯК І КОМУ ЗАГРОЖУЄ. Автори документа пропонують посилити покарання за злочини проти нацбезпеки. У документі йдеться про те, щоб крім свободи їх позбавляли і громадянства протягом місяця після визнання судом провини. Авторам довелося трохи схитрувати: оскільки примусове позбавлення громадянства суперечить Конституції, в документі прописаний термін "зупинення". При цьому строки відбування покарання у в'язниці залишилися колишніми. "Втратити" свій паспорт можуть ті, хто силою намагався захопити владу (також їм загрожує 5-10 років в'язниці), ті, хто публічно закликав до цього (до трьох років в'язниці для рядових українців і до п'яти — для чиновників). За посягання на територіальну цілісність можна отримати до 12 років (залежно від статусу людини і наявності жертв). За держзраду дають 10-15 років, а за диверсію і шпигунство — 8-15 років. Аж до довічного можна отримати за посягання на життя "найголовніших": президента, прем'єра, спікера ВР, нардепа, міністра, голови КСУ та інших.
Алгоритм такий: суд визнає провину, направляє документи в Держміграційну службу, далі документи відправляються до комісії при президентові, і з дня підписання ним указу людина тимчасово припиняє бути громадянином нашої країни. Таким чином злочинець позбавляється прав і захисту від України: його можуть видати іншій країні, у нього відбирають видані свого часу державою паї та позбавляють права голосувати. А відсидівши свій термін, зрадник позбавляється й інших радощів життя: можливості легально навчатись, працювати, купувати житло, відкривати рахунок у банку та ін.
Щоправда, через п'ять років, згідно з документом, громадянство можуть відновити, але за особливі заслуги. "Цей пункт розроблений спеціально для громадян, які залишилися на територіях окупованої Донбасу і Криму. Громадянство можуть відновити, якщо засуджений звернувся з клопотанням і готовий надати істотну допомогу або надати відомості, — пояснив нам правозахисник Едуард Багіров. — За найскромнішими підрахунками, в найближчі пару років під дію закону можуть підпасти від 140 до 170 тисяч українців". Тобто, наприклад, якийсь чиновник, який співпрацював з окупаційним режимом Криму, був затриманий і засуджений в Україні. У нього забирають громадянство, а через п'ять років, якщо він видав правоохоронцям особливо цінну інформацію, повертають.
При цьому засуджені відбуватимуть термін в українських тюрмах, як і інші злочинці, просто зі статусом "особа без громадянства". "Вони, як і іноземці, теж відповідають за нашими законами. Від решти ув'язнених їх відрізняє тільки право голосувати на виборах. А вийшовши з в'язниці, вони можуть продовжувати жити в нашій країні без проблем зі статусом "особа без громадянства", таких у нас, за різними оцінками, близько 100 тисяч", — говорить Багіров. Є й інший вихід — автори закону пропонують легалізуватися: "Перебуваючи у статусі особи без громадянства, така особа повинна буде вжити заходів для своєї легалізації на території нашої держави. В конкретному випадку це може бути, наприклад, підтвердження законності шлюбу або права на ведення підприємницької діяльності".
ЗА І ПРОТИ. Україна не єдина країна, де можуть почати позбавляти громадянства. Наприклад, у США "забирають паспорт" за держзраду або службу в армії іншої держави. Думки українських експертів щодо документа розділилися. "Оскільки у нас зараз ведуться суди і розслідування відносно "зрадників", на об'єктивність розраховувати не доводиться. З точки зору прав людини, мені така ідея не подобається", — вважає представник Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. А ось правозахисник Едуард Багіров налаштований оптимістично: "Давно пора, закон повинен захищати інтереси держави та громадян. Але якщо його все таки приймуть, треба буде дуже пильно відстежувати роботу судів на предмет зловживань".