Зближення з НАТО і міжнародні суди: що дає припинення Договору про дружбу з РФ

6 грудня 2018, 16:28
Тепер Україні буде легше домогтися від Росії компенсації за завдані збитки

6 грудня Верховна Рада підтримала президентський законопроект №0206 про припинення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Україною. Відповідний документ, який президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради ще 3 грудня, підтримали 277 народних депутатів. Причиною для припинення дії Договору стало невиконання Москвою положень документа. Що собою являє Договір і чого чекати від його денонсації, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

За 4 роки Росія порушила всі статті Договору про дружбу

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Україною був підписаний президентом України Леонідом Кучмою та президентом Росії Борисом Єльциним 31 травня 1997 в Києві і набув чинності 1 квітня 1999 року.

Реклама

Згідно зі статтею 40, Договір був укладений терміном на десять років і її дія автоматично продовжується на кожні наступні десять років. Найближча дата автоматичного продовження Договору – 1 квітня 2019 року. Таким чином, саме з цього дня формально закінчується дія документа.
Розмови про те, що Договір морально застарів і повинен бути розірваний, ведуться давно. Ще в 2014 році, коли РФ окупувала Крим, МЗС України звинуватив російську сторону в порушенні положень Договору. І тільки в березні 2018 року українське міністерство закордонних справ повернулося до питання про його розірвання.

"Росія порушила фундаментально практично всі статті цього договору. Зараз ми свідомо розуміємо, що цей Договір за визначенням не є адекватним тій реальності, в якій ми перебуваємо", – заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін 16 березня 2018 року.

  Про що йдеться в Договорі


Дійсно, наразі в Договорі практично немає жодного пункту, який би не виглядав абсурдно на тлі анексії, військових дій і санкцій проти України. Наприклад, стаття 13, в якій сторони зобов'язуються розвивати на взаємовигідній основі оборонне виробництво. А стаття 23 про обмін науково-технічною інформацією в умовах воєнного стану і зовсім тягне на кримінальну статтю про шпигунство.

Реклама

Тим часом, в Договорі прописані зобов'язання не порушувати існуючі кордони обох країн і поважати територіальну цілісність країни-партнера. Також країни зобов'язуються створювати найбільш сприятливі умови для взаємної торгівлі та бізнесу. Окремо (стаття 29) прописано співпрацю в Азово-Чорноморському басейні. У тому числі партнерський розвиток судноплавство і використання морських комунікацій та портів Азовського і Чорного морів.

Горезвісне мовне питання в Договорі теж не обійшли увагою. Сторони забезпечують на паритетній основі організацію теле- і радіопередач: в Україні – російською мовою, а в Росії, відповідно, українською.

Але найцікавіша – стаття 6, яку варто процитувати повністю:

Реклама

"Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від участі або підтримки будь-яких дій, спрямованих проти іншої Високої Договірної Сторони, і зобов'язується не укладати з третіми країнами будь-яких договорів, спрямованих проти іншої Сторони. Жодна зі Сторін не допустить також, щоб її територія була використана на шкоду безпеці іншої Сторони", – написано в договорі.

Очевидно, що цим пунктом Договору Росія планувала убезпечити себе від вступу України в НАТО. З урахуванням Північно-Атлантичного курсу, який взяла наша країна, і на тлі Азовської кризи, яку можливо врегульовано за допомогою Альянсу, денонсація Договору є сигналом для західних партнерів України.

"Наприклад, для Євросоюзу і НАТО. Після розриву договору ці організації будуть нас розглядати в іншому правовому контексті, а не як країну, у якій на офіційному рівні закріплена дружба з РФ", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Олександр Палій.

Член громадської ради при МЗС Андрій Бузаров назвав ще одну важливу перевагу: без дружби з Росією Україна буде легше в міжнародних судах , коли дійде до компенсації збитку від російської агресії.

"Він розв'яже руки Україні в багатьох питаннях. Ми не будемо зв'язані договором, і все вирішуватиметься на підставі міжнародного права. Це торкнеться, наприклад, можливих компенсацій за завдані збитки. Тобто це будуть не партнерські відносини, а відносини з країною-агресором. В результаті юристам буде простіше відстоювати українські інтереси в судах", – підкреслив Бузаров.

Кінець дружбі: як розривали Договір

Раніше Павло Клімкін називав два варіанти розірвання Договору про дружбу з Росією . Перший – це призупинення Договору, причому як цілком, так і низки статей, що можливо зробити за допомогою Віденської конвенції про право міжнародних договорів. Причому можна було призупинити як дію всього Договору цілком, так і низки окремих статей. І другий варіант – це повне припинення.

28 серпня 2018 року президент України Петро Порошенко заявив, що Україна готова розірвати Договір про дружбу з Росією повністю.

"Сьогодні ми підійшли досить підготовленими і юридично захищеними до наступного кроку: припинення дії договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і РФ, який з провини Москви вже давно став анахронізмом", – заявив Порошенко на зустрічі з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

6 вересня 2018 року Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення не продовжувати дію Договору, і вже 17 вересня президент підписав указ про введення в дію рішення РНБО. 21 вересня МЗС направив ноту Росії, а 26 вересні Порошенко передав ноту генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу для поширення як офіційного документа Генасамблеї та Ради Безпеки ООН.

3 грудня представник президента в Ради Ірина Луценко повідомила, що президент вніс до парламенту законопроект №0206 про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ. 

До речі, сам Леонід Кучма, який підписав Договір 21 рік тому, негативно ставиться до ідеї одностороннього розірвання Договору українською стороною.

"Скажу відверто: я не поділяю ідею денонсації договору українською стороною. На мій погляд, з цим не треба поспішати. Адже договір підписаний президентом Росії і ратифікований Держдумою. Його грубе порушення – відповідальність Росії. Зараз весь світ бачить непослідовність Росії у вирішенні узгоджених проблем зовнішньої політики, її агресивність в інші країни. в Москві це розуміють, Кремль зацікавлений в тому, щоб перший крок в розірванні договору зробила Україна", – заявив другий президент України.