Санкції або військова допомога: тактичні суперечки ЄС і США напередодні Мінських переговорів

9 лютого 2015, 11:13
Вашингтон розмірковує про забезпечення Києва летальною зброєю, а в Берліні вважають – це не вихід. Експерти: ймовірно, є координація "хороший і поганий поліцейський"

Фото: AFP

США і ЄС розійшлися в підходах з приводу подальшої тактики вирішення конфлікту в Україні. Причому, єдності з цього приводу немає і в самому ЄС. Такі члени як Польща і країни Балтії, відкрито підтримують Україну і кажуть, що Києву необхідний ресурс для захисту. Активно цю позицію відстоюють і "республіканці", які зараз мають серйозні важелі впливу в Сенаті США. У той час як офіційна американська адміністрація, поки що більш стримана, лише розмірковує над питанням. А канцлер Німеччини Ангела Меркель та інші лідери ЄС впевнені: летальна зброя може призвести до ще більшої ескалації конфлікту. Питання активно обговорювали на цих вихідних під час Мюнхенської конференції. Воно стало причиною нападок на німецького канцлера з боку "республіканців".

"Я виросла у Східній Німеччині, коли мені було 7 років, побудували Берлінську стіну. І ніхто не очікував від Заходу військової атаки, щоб зруйнувати її – заявила Меркель на конференції – Я не думаю, що прогрес в Україні може бути досягнутий зі зброєю".

Реклама

Ця заява викликала критику з боку лідера республіканців Сенатора Джона Маккейна.

"Заява про те, що немає військового вирішення – прописна істинна, але це не повинно змушувати нас думати, що немає військового аспекту проблеми і, що військова сила не здатна зіграти роль у сприятливому її вирішенні" – заявив сенатор. І нагадав канцлеру про американську місію, яка прорвала Радянську блокаду Берліна в кінці 1940-х: "Ми не говорили тоді: ми не хочемо провокувати росіян".

Із закликами надати Україні зброю виступив на конференції і президент Петро Порошенко. "Чим сильніший наш захист, тим переконливіша наша дипломатія. Брак захисного ресурсу провокує наступальні операції і ескалацію" – заявив він, цю позицію підтримували і лідери інших держав.

Реклама

МЕРКЕЛЬ ЗУСТРІНЕТЬСЯ З ОБАМОЮ

Питання поставок Україні зброї стане одним з основних на сьогоднішній зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель з президентом США Бараком Обамою. Експерти вважають, що в той час, як лідери ЄС проти надання Україні зброї, глава Білого Дому перебуває під серйозним політичним тиском.

"Попередня стратегія, "нічого не роблення" і надій, що санкції змусять Росії якось змінити свою політику однозначно не працює, і продовжує коштувати Україні території і життів. Зараз існує серйозний політичний тиск на президента з тим, щоб відправити зброю в Україну, президент перебуває в складній політичній ситуації. Якщо ми не відправимо зброю, ми повинні досягти миру, але ми не можемо просто сидіти і дивитися, як сепаратисти просуваються вглиб" – каже "Сегодня.uaексперт американського Інституту Кеннена (США) Майкл Кофман, при цьому вважаючи, що військова допомога не допоможе Україні переламати ситуацію.

Реклама

Хоча, на думку експертів, можливість поставок зброї повинна стати додатковим аргументом для Росії, яка зараз намагається переукласти вкрай невигідні для себе Мінські угоди.

"Можливість поставок Україні зброї повинна змусити Путіна подумати двічі. Плюс – існує велика ймовірність накладання нових санкцій на Росію, і Меркель з Олландом хочуть продемонструвати, що вони зробили все, щоб переконати Росію піти на мирну угоду" – говорить "Сегодня.ua" експерт Європейської Ради у закордонних справах (Німеччина) Гюстав Грессел.

За його словами, можливо, розбіжності між ЄС і США не настільки серйозні. "Дебати (з приводу поставок зброї – ред.) в США дуже важливі, виглядає так ніби існує координація по лінії "хороший і поганий поліцейський" між США і Європою. У той час, як Путін вважає, що він може пережити санкції ЄС, помітно, що він більш стурбований з приводу можливої військової підтримки України. Я думаю, що єдина річ, яка може зупинити Росію – це збільшення ціни її військового авантюризму. І поставки Україні зброї, повинні збільшити цю ціну" – вважає експерт.

При цьому додає, що не менш важливий і економічний фронт в якому працює ЄС. Сьогодні міністри закордонних справ ЄС на своєму засіданні повинні розширити "чорний список" чиновників на 19 нових осіб. А на 12 лютого (наступного дня після запланованої зустрічі в Мінську) відбудеться засідання глав урядів, на якому вони зможуть зреагувати на результат Мінських домовленостей вже більш серйозними наслідками для економіки Росії. Зокрема, міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хаммонд заявив, що Мінські переговори – "остання можливість для Росії уникнути нових санкцій, які завдадуть серйозної шкоди її економіці".