Вранці – реформи, ввечері – гроші. Так коротко можна підбити підсумок саміту Україна – ЄС, що відбувся цього тижня в Києві. Наші чиновники сподівалися на чіткий сигнал від Євросоюзу, що Україну там чекають і готові допомагати без оглядки. Але Києву в черговий раз нагадали, що вкладати сюди гроші європейський бізнес стане, як тільки країна зміниться на краще.
Саміт "Україна-ЄС" у Києві проходив уперше з моменту підписання угоди про Асоціацію та початку конфлікту на Сході. У Брюсселі сумнівалися в тому, що українська сторона встигне представити на зустрічі конкретні результати.
"Європейці були переконані – не треба проводити цей саміт, оскільки Україна не представляє перспектив для ЄС у майбутньому!", – сказав Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії.
Від керівника Європейської комісії в Києві і очікували такого скепсису. Ще будучи прем'єром Люксембургу він критикував політику ЄС щодо України і закликав до діалогу з Путіним. Інша справа, голова Європейської ради Дональд Туск. Його, як і більшість польських політиків, у нас прийнято зараховувати в друзі та адвокати. Але і він уже з перших хвилин продемонстрував – до дружніх обіймів далеко. В ЄС розчаровані повільним темпом українських реформ.
І конфлікт на Сході виправданням для Брюсселя не виглядає. Мабуть, щоб дещо пом'якшити різкість оцінок, Туск говорив українською мовою.
"У вас – могутній ворог, але в той же час у вас багато друзів. Ви можете очікувати від них допомогу. Але і недостатньо, якщо ви самі не будете змінювати Україну", – сказав Туск, голова Європейської ради.
Ситуація на Сході також не може бути перешкодою для отримання Україною безвізового режиму з ЄС, парирував президент Петро Порошенко. Він вкотре закликав дати Україні чітку, однозначну перспективу повноцінного членства в Євросоюзі, запевнив, що в найближчі п'ять років Київ має намір виконати все для відповідності європейським критеріям.
"Стратегічним орієнтиром у наших намірах до перетворень перспективи членства України в Європейському Союзі. Це ключова мета, заради якої проводяться реформи, це ключова мета, яка поставлена в нашій програмі "Стратегія-2020"", – запевнив Порошенко.
Амбітні ствердження українського президента живого відгуку не отримали. Ні, безумовно, Україну продовжують іменувати членом європейської сім'ї. Але саджати родича за спільний стіл в осяжному майбутньому не готові. Можуть і навіть хочуть допомогти матеріально. Але вкладати великі гроші – тільки в реформовану країну.
"Ви продовжуєте реформувати країну, а ми продовжуємо допомагати вам. Реформи повинні бути гідними довіри, швидкими і стабільними", – зазначив Юнкер.
"Але давати просто так гроші – це також зрозуміло... для України, які можуть просто розчинитися або частина яких може розчинитися, або які будуть неефективно використані, тому що неефективна система як така", – сказав Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
Але фінансова допомога з боку Євросоюзу – лише пів-справи. Чималі надії українська сторона покладала на конференцію за участю представників європейського бізнесу. Президент Порошенко закликав іноземних інвесторів вкладати кошти в економіку країни. Переконував: конфлікт на сході України не небезпечний для ведення бізнесу на решті території.
"Ми хочемо бачити наших європейських друзів і партнерів як акціонерів. Ми не хочемо стояти з простягнутою рукою. Ми вважаємо, що шлях реформ повинен бути підтриманий прямими інвестиціями в українську економіку", – заявив прем'єр Арсеній Яценюк.
Однак навіть у кращі роки зі світового потоку інвестицій у півтора трильйона доларів в Україну приходило близько десяти мільярдів. Минулий рік став і зовсім провальним – менше двох. І списати все на війну навряд чи вийде. Корупція і велике фіскальне навантаження на бізнес заважають приходу великих інвесторів.
"Очевидно, що Україна могла б претендувати на ці потоки. Претендувати на ці потоки означає робити структурні реформи", – зазначив Устенко.
Структурні реформи – про це говорилося дуже чітко на конференції – це боротьба з корупцією, але не як міфічна боротьба з корупцією, а боротьба з корупцією шляхом дерегуляції бізнесу.
Охочих вкладати гроші в такий ризиковий актив як українська економіка виявилося менше очікуваного. Про конкретні інвестпроекти мова не йшла, швидше, про прогнози. Втім, зовсім без допомоги цього року Україна не залишиться. Ось тільки основним донором буде МВФ. Крім кредитів фонду.
Мільярд доларів у вигляді гарантій та ще мільярд найближчим часом за умови проведення реформ в країні можуть надати США. Японія готова допомогти сумою в 1 мільярд 800 мільйонів доларів, з яких 300 мільйонів – вже в цьому році. Мільярд 400 мільйонів євро у вигляді кредитів і грантів ми отримаємо від Німеччини.
В уряді сподіваються і на зовнішні торговельні зв'язки. Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС має запрацювати вже з 1 січня 2016-го. Якщо, звичайно, Європа не піддасться на спроби Кремля відтягнути цей момент ще раз. Києву пожвавлення торгівлі з Європою необхідне, як повітря, втрати від згортання російського ринку, на який припадало більше третини експорту, занадто великі.
"Наш експорт до Росії зазнав реальний колапс. Він впав торік на 40%. І не тому, що ми не хотіли продавати, а тому, що нас витіснили, і витісняли, і продовжують витісняти з того ринку", – сказав Устенко.
І головне розчарування раунду переговорів – безвізовий режим для наших громадян. Для української влади це був би той відчутний результат, який дозволив би відзвітувати і заробити очки напередодні виборів. Однак у порядку денному Ризького саміту Євросоюзу це питання відсутнє. В українському МЗС максимум розраховують на резолюцію про "просування України до безвізового режиму". Хоча в кулуарах київського саміту подейкували, що дипломати ведуть роботу над компромісним варіантом – безвізовий режим все таки таки запровадять – у пробному варіанті – на обмежений період часу.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".