Павло Клімкін. Фото: AFP
Клімкін констатував, що після виходу України з СРСР вона з домінантної імперської мови в один день формально перетворилася в мову російської національної меншини, але насправді російська мова вийшла далеко за межі етнічної самоідентифікації і в великій мірі витіснила українську в багатьох сферах нашого суспільства в цілому .
Міністр підкреслив, що ми не ставимо під сумнів необхідність забезпечити мовно-освітні права російської меншини, але тільки якщо це стосується її національної ідентифікації і виключно в місцях її компактного проживання.
"Безумовно, нам потрібно вести конструктивний діалог з нашою російською меншістю, інакше замість нас цей діалог буде вести Москва. Безперечно, нам потрібна зважена і толерантна дискусія і з усіма російськомовними співвітчизниками, а також і в українському суспільстві в цілому.
Переконаний, разом ми знайдемо шлях, щоб гарантувати права наших етнічних росіян, дійти згоди з іншими російськомовними і забезпечити повноцінне функціонування державної мови як потужного чинника формування єдиної української політичної нації ", – резюмував Клімкін.
Нагадаємо, 8 грудня з'явився висновок Венеціанської комісії щодо закону про освіту, де були дані рекомендації Україні. "Венеціанка" закликала Україну внести зміни в "мовну статтю" щодо російської мови.
Також повідомлялося, що Венеціанська комісія не підтримала Угорщину в суперечці з Україною. Європейці не підтримали звинувачення Угорщини в звуженні прав нацменшин в статті про мову навчання в українському законі "Про освіту".
У свою чергу спікер парламенту Андрій Парубій заявляв, що зміни в мовну статтю закону про освіту вноситися не будуть. Він нагадав, що положення сьоме, т.зв. "мовної" статті стало предметом дискусії не тільки в Україні, але і в міжнародному співтоваристві.