Революційна і суперечлива. Хто піде в нову Раду, і що після цього чекає Україну?

14 вересня 2014, 21:58
До Верховної Ради балотуються герої Майдану і офіцери АТО, а Партія регіонів відмовляється від участі в передвиборній гонці. Експерти побоюються, що такий парламент може виявитися недовговічним

Експерти пророкують оновлення Ради. Фото: lenta-ua.net

Ключові політичні сили визначилися зі своїми кандидатами на дострокових виборах у Верховну Раду. Відразу кілька партій провели в неділю, 14 вересня, свої з'їзди, висунувши списки претендентів на крісла "під куполом". Голосування, нагадаємо, відбудеться 26 жовтня.

ОФІЦЕРИ І РЕВОЛЮЦІОНЕРИ. І Петро Порошенко, і Юлія Тимошенко, і Арсеній Яценюк, і "Свобода" Олега Тягнибока – в списки всіх основних українських політсил увійшли активісти Євромайдану і герої військового протистояння на Донбасі. Це стало ключовим трендом нинішньої кампанії. Причому, що примітно, у кожної з партій, і тих і інших виявилося приблизно порівну.

Реклама

Так, у першу десятку "Блоку Петра Порошенка" увійшли екс-глава МВС Юрій Луценко, лікар і громадський активіст (а нині – також радник Глави держави з гуманітарних питань) Ольга Богомолець, віце-прем'єр з регіональної політики Володимир Гройсман, полковник Юрій Мамчур і голова Меджлісу кримських татар Мустафа Джемілєв. Очолив список головної "партії влади" чинний мер Києва Віталій Кличко.

Не менш примітними, втім, виявилися й інші номери серед кандидатів від президентського блоку: в боротьбу за депутатські мандати, зокрема, долучилися журналісти "Української правди" Мустафа Найєм і Сергій Лещенко. А їхній колега, цивільний активіст і нині радник глави МВС Тетяна Чорновіл стала другим номером у списку "Народного фронту" прем'єра Яценюка. Разом з нею до "Фронту" влилася і журналістка Вікторія Сюмар – номер 7 у списку.

Лідером Блоку Юлії Тимошенко на виборах стала льотчиця Надія Савченко, котра як і раніше знаходиться в полоні в Росії. Активно включилися в політичну, замість військової, боротьбу й інші помітні фігури війни за незалежність: командир батальйону "Айдар" Сергій Мельничук на третьому, командир батальйону "Луганськ-1" Артем Видко на сьомому місці в списку Ляшка.

Реклама

У "Свободі" на 5-му місці командир взводу 22 мотопіхотного батальйону і голова Харківської організації Олексій Миргородський. У першу п'ятірку "Народного фронту" потрапив комбат "Миротворця" Андрій Тетерук, командир батальйону "Дніпро-1" Юрій Береза на 10-му місці. Комбат "Донбасу" Семен Семенченко – другий у списку партії "Самопоміч".

Лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош з партійними списками вирішив не зв'язуватися – разом із соратником Бориславом Березою вони балотуються в Раду за мажоритарними округами.

БЕЗ РЕГІОНАЛІВ. Ще один сюрприз нинішніх електоральних перегонів – неучасть у ній "Партії регіонів". Причому, відомо про нього стало в самий останній момент; до сьогоднішнього дня "регіонали" ще думали над об'єднанням з "Партією розвитку України" про спільне висунення списків. Однак, від цієї ідеї було вирішено відмовитися.

Реклама

"Партія регіонів не буде брати участь у виборах", – заявив сьогодні секретар президії ПР Борис Колесніков.

За його словами, "вибори проходять в атмосфері, коли йде війна, коли гинуть люди, коли у 44 округах з 225 волевиявлення провести фізично неможливо". "Яким може бути парламент, якщо четверта частина країни не буде в ньому представлена. Ми не маємо морального права брати участь у виборах в той час, коли 7 мільйонів людей не зможуть проголосувати", – сказав Колесніков, додавши, що поки інші політики борються за Раду, "регіонали" мають намір створити опозиційний уряд.

Його перше засідання заплановано на 18 вересня.

ПРИРЕЧЕНИЙ НА ПЕРЕВИБОРИ? Політологи в оцінках претендентів на депутатські крісла дуже обережні: з одного боку, з такими висуванцями Раду чекає оновлення, з іншого – революціонерам і бойовим офіцерам може не сподобатися рутинна законодавча робота, а отже – конфлікти неминучі.

"Всі основні політичні гравці займалися полюванням на героїв Майдану, на героїв фронту, героїв інформаційного фронту, для того, щоб, з одного боку, врахувати запит постреволюційного суспільства на різке оновлення політичного класу, а з іншого – розраховуючи на те, що нові імена, нові герої зможуть дати партіям додаткові відсотки", – характеризує партійні списки кампанії-2014 Вадим Карасьов.

"Жодна з політичних сил не пішла від цієї спокуси", – додає він. За словами політолога, "це, в якійсь мірі, буде експериментальний парламент, тому що багато молодих імен героїв та осіб".

"Парламент буде більш активним, більш політизованим, і, напевно, менш схильним до якоїсь рутинної законодавчої роботи. Це буде революційна, перехідна, перша не пострадянська Верховна Рада, але ще й не повноцінний європейський парламент", – говорить співрозмовник "Сегодня".