У Раді назріла реформа. фото AFP
На розпочатому в понеділок "українському тижні" в Європарламенті презентували дорожню карту реформи Верховної Ради. Документ, в якому 52 пункти, передбачає, що основні зміни торкнуться законотворчості, роботи комітетів і поведінки депутатів. "Сегодня" розібралася, яким може стати парламент.
ГОЛОСИ. Почати зміни пропонують з введення "Білих книг" для законопроектів Кабміну вже в цьому році: текст проекту повинен буде супроводжувати документ, який пояснює політичну мету закону. Загальна кількість комітетів до наступного скликання ВР планують скоротити до числа міністерств (зараз у нас 17 міністерств, а комітетів – 27), а вже в цьому році скасувати чисто комітетські тижні парламенту, залишивши тільки парламентсько-комітетними. Але до кінця року, згідно з планом, хочуть створити ще один комітет: стежить за дотриманням організаційних моментів і бюджетом самої Ради. Правда, чим він буде відрізнятися від нинішнього регламентного комітету, – не пояснюють.
Хочуть реформатори ввести і голосування простою більшістю за "звичайні" закони. Тобто за наявності кворуму (226 депутатів) закон приймуть, якщо за нього проголосувала більшість присутніх. Механізм абсолютної більшості збережеться тільки для змін до Конституції і тих законів, де потрібно врахувати міжнародний досвід (ЛГБТ-поправка, закон про смертну кару тощо). Однак політолог Андрій Бузаров попереджає – у нас цей принцип відразу не спрацює: "Це не дисциплінує самих депутатів. Вони просто перестануть ходити на засідання і сформується певна кількість людей, 100-150 депутатів, які ходять постійно. Вони і будуть приймати закони (за допомогою чужих карток. – Авт.)".
ВИБОРИ. З наступного скликання хочуть змінити і принцип розподілу місць у парламенті після виборів. Пропонують "метод д`Ондта", який діє в Європарламенті. Метод винайшов бельгійський математик. Його принцип – місця в парламентах розподіляються послідовно, крок за кроком за спецформулою. В кожному кроці враховують кількість місць, вже отриманих партією до цього кроку, а після присудження місця квота партії перераховується з урахуванням нової кількості отриманих місць. Зараз, нагадаємо, вибори в парламент проходять за змішаною системою: 225 депутатів набирають за партійними списками, ще 225 – серед мажоритарників.
ДЕПУТАТИ. Частково хочуть зняти і недоторканність з депутатів: на них буде поширюватися кримінальна відповідальність, але переслідування за прийняті ними закони не буде. Також спікера ВР хочуть наділити правом виганяти депутата з сесії за бійку. Тривалість такого "вимушеного вихідного" буде залежати від серйозності порушення. Розглядають і грошові штрафи, але, за словами експертів, для депутатів-бізнесменів це недієве. Також в парламенті можуть з'явитися "вишибали", що стежать за порядком: для них хочуть створити окремий інститут парламентських приставів (не з числа нардепів). Заключним кроком стане створення Кодексу поведінки нардепа.
ЕКСПЕРТИ. Політологи ідеї оцінюють скептично. Для впровадження таких масштабних планів потрібно внести багато змін в велику кількість законів, а Рада зараз – малоефективна. "Щоб це стало реальністю, необхідно прийняти ряд законів по потрібних пунктів. Але в нинішніх умовах конституційні зміни (наприклад, закон про простій більшості) практично нереально провести через ВР", – вважає політолог Володимир Фесенко.
Світ: "ріжуть" депутатів і ділять владу
Всі цивілізовані країни світу, рано чи пізно, також стикалися з необхідністю реформувати парламент. Наприклад, в Румунії цей процес почався з референдуму в 2003 році і тривав до 2009-го. На першому етапі реформ право затверджувати закони передали в Сенат (раніше така можливість була і у Палати депутатів), а через 6 років кількість депутатів в обох палатах скоротили з 471 до 300. Варто згадати і зміни в італійському сенаті: в 2015 році депутати передали частину своїх повноважень уряду і прем'єр-міністру. Зокрема, у депутатів відібрали право відправити уряд у відставку. Скоротилася і сама кількість сенаторів – з 320 до 100. У цьому році італійцям належить ще одне, фінальне, голосування за реформу. "Самий же яскравий приклад останніх 20-25 років щодо реформування парламентської системи був у Польщі і країн Балтії. Після виходу із соцтабору ці країни змогли сформувати багатопартійні парламенти, але фактично там утворилися 2-3 великі партії, які постійно конкурують між собою. Тобто вони стали такого, американського зразка", – додає Бузаров.