Чиновник буде отримувати зарплату з траншей ЄС і МВФ. Фото Д. Приходько
Менше ніж через місяць, 1 травня, вступить в силу новий закон про держслужбу. Він заборонить чиновникам перебувати в політичних партіях, а також змінить принципи нарахування зарплат і умови прийому на роботу. "Сегодня" дізналася, чого чекають і чого побоюються самі держслужбовці.
ШЛЯХ У РАДУ. Нинішня реформа держслужби – частина зобов'язань, які Україна взяла на себе, підписуючи Угоду про Асоціацію з Євросоюзом. Сам закон зареєстрували в українському парламенті більше року тому, але прийняли його тільки в наприкінці 2015-го. Супроводжувалося прийняття проблемами: крім того, що документ кілька разів повертали на доопрацювання профільному комітету, за кожну поправку депутатам доводилося голосувати за 5-10 разів. Зокрема, суперечки викликала ініціатива нардепа-радикала Юрія Шухевича про скасування спецпенсій для держслужбовців: у підсумковій редакції підвищені пенсії все ж зберегли, але тільки для тих, хто пропрацював на держслужбі більше 10 років. Як зазначають в Кабміні, до того як закон вступить в силу, потрібно прийняти ще 33 документа, в числі яких три закони – вони повинні остаточно нормувати положення нового закону.
НОВОВВЕДЕННЯ. Закон суттєво змінить роботу чиновників в країні. Просто влаштуватися на держслужбу тепер не вийде: більшість посад з 1 травня будуть переведені на конкурсну основу. Цей пункт стосується всіх керівних посад, включаючи міністрів, губернаторів і держсекретарів (остання посада – нововведення закону). Тих же, хто і зараз працює чиновником, хочуть піддати переатестації. Серед головних нововведень також заборона на членство в будь-який з політичних партій – закон забороняє чиновникам навіть просто брати участь у передвиборній агітації інших кандидатів і політсил. Більш того, держслужбовцю буде заборонено відкрито (наприклад, в соцмережах) виявляти свої політичні симпатії або ще якось проявляти особливе ставлення до конкретних партій чи кандидатів. Не зможе він тепер і поєднувати свою роботу з кріслом нардепа або депутата будь-якого з місцевих рад: за такі проступки законом передбачені сувору догану або звільнення.
Згідно із законом, 20% держслужбовців в країні будуть скорочені. Зарплати залишилися планують збільшити, правда, при цьому уріжуть премії і надбавки. Загальну суму, яку платитимуть чиновнику, сформують приблизно так: 70% – заробітна плата, а решта 30% – премії, надбавки і доплати. Але платити гроші їм зможуть тепер не тільки з держбюджету: закон дозволяє на ці цілі пускати кошти програм ЄС, міжнародних організацій (наприклад, МВФ) та інших країн.
ДУМКИ. Діючі чиновники реформу сприймають по-різному. Представник Міністерства соцполітики, зокрема, розповів в розмові з "Сегодня", що нічого не має проти скорочення кількості держслужбовців, але питання процедури "чистки рядів" залишається під сумнівом: "Просте скорочення штату ні до чого не приведе. Так, потрібно усувати якісь подвійні функції – коли різні чиновники відповідають за один і той же. Але це потрібно робити розумно. Треба розуміти, хто в цій ситуації потрапить під скорочення? Адже звільнять в першу чергу тих, хто не буде влаштовувати систему! "- Висловив побоювання в розмові з нами співрозмовник.
З недовірою сьогоднішні держслужбовці відносяться до переатестації і конкурсним комісіям: їх хвилює, хто і як буде формувати ці комісії. "Ми ж бачили, як обирали прокурорів в ГПУ на конкурсі: вибрали 154 прокурора Шокіна. Питання в тому, чи буде це об'єктивно і прозоро?" – Кажуть в Мінсоцполітики. А ось в Мін'юсті налаштовані позитивно. Працівниця цього міністерства впевнена: від заборони на участь в політичних ігрищах держслужба тільки виграє. "Якщо все буде, як написано в законі, то в минуле піде політичне кумівство, коли грає роль не професіоналізм працівника, а то, в якої він партії полягає. Ми перестанемо бути заручниками цих протистоянь. А політичні симпатії залишаться особистою справою кожного", – говорить вона.
Світовий досвід: ріжуть зарплати і роздмухують штат
У питанні реформи держслужби України спиралася на міжнародний досвід. Там і правда, є чому вчитися: наприклад, у Великій Британії ще в 1978-му уряд вирішив створити спецкомісію, яка займалася витратами і доходами міністерств і відомств. В результаті зарплати чиновників вирішили скоротити: якщо на початку реформи їх заробіток становив 140% від середнього показника в країні, то до 90-м його знизили до 86%, а в деяких випадках (молодшим службовцям) і до 54%. Скасували їм також компенсації та надбавки.
У Франції під час реформування держслужби впровадили поділ на категорії – A, B, C і D. Залежно від них, нараховувалася зарплата і навіть порядок скорочення: першими звільняли чиновників категорії D. Нагадаємо, в Україні реформа скоротила кількість категорій держслужбовців з 7 до 3 х (А, Б і В). А в Німеччині, навпаки, кількість службовців за час реформ збільшилася: якщо в 1989 році армія чиновників налічувала 1,8 млн осіб, то в 1992-му – 6,7 млн! За останніми даними, в держорганах ФРН сьогодні працюють понад 4 млн чиновників, і лише близько 500 з них – виборні.