Які ще питання, крім продажу землі іноземцям, можуть винести на референдум? Цим поцікавилася команда "Сьогодні". Як проводити всенародне опитування – українське законодавство не регулює. Тому що попередній закон скасував Конституційний суд. Чому з розробкою нового – поспішають?
Референдум в Україні за весь час відбувався лише тричі. Перші два рази – ще за часів Радянського Союзу, 1991 року. Уже тоді стало зрозуміло, що всенародне опитування в наших умовах – річ дуже тонка. І результати певною мірою залежать від того, як поставлені запитання.
"Питання були сформульовані так, що люди проголосували: так, ми хочемо збереження СРСР як демократичної країни в якій поважаються права людини, в якій декларуються високі соціальні стандарти. І якщо ви формулюєте таке питання, люди голосують "за". І парадокс – через півроку люди проголосували вже зовсім протилежне – за вихід з Радянського Союзу", – говорить Тарас Березовець, політолог.
Третій референдум відбувся 2000 року. Тоді у людей, зокрема, запитували про перехід на двопалатний парламент і зменшення кількості народних депутатів до трьохсот. І хоча більшість громадян відповіла на всі ствердно, впровадження цих змін в законодавство Рада провалила за політичними мотивами. А зараз в Україні питання референдумів залишається білою плямою. Тому що Конституційний суд 2018-го скасував закон, який регулював їх проведення.
"Ми взагалі маємо таку величезну правову лакуну – у нас є Конституція, яка говорить про можливість проведення цих референдумів, є закони про місцеве самоврядування, де прописані місцеві, наприклад, референдуми. Але у нас немає конкретного механізму або інструмента, як ці референдуми проводити", – зазначає Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО "Український центр суспільного розвитку".
Два варіанти законопроекту, який повинен дати такий інструмент, нещодавно представили депутати меншості.
Однак профільний комітет відправив їх на доопрацювання. Партія більшості свій варіант документа ще готує.
Достовірно відомо, що в українців хочуть запитати про продаж сільгоспугідь іноземцям. Про створення самого ринку землі питати немає потреби, – зазначив сьогодні Руслан Стефанчук.
"У програмі президента України Володимира Зеленського пункт про створення прозорого ринку землі, він був вказаний як один з ключових пунктів програми. З огляду на 73% громадян України, які взяли участь в голосуванні, підтримавши програму Володимира Зеленського, в принципі ми можемо говорити про те, що мандат довіри на реалізацію цього пункту безперечно йому було наданий", – заявляє представник президента в парламенті, перший заступник голови Верховної Ради України.
Політологи припускають, що ще в українців можуть запитати, чи згодні вони перейти на новий адміністративний устрій.
А також про подальше співіснування з окупованою частиною Донбасу. І дуже важливо, щоб питання було сформульоване так, щоб виключити маніпуляції.
"Тут важливо, щоб не було підміни (понять. – Ред.), тому що у нас дуже часто виходять і кажуть, ось давайте запитаємо у людей, чи хочуть вони миру. Ну, звичайно, будь-хто скаже, що він хоче миру, але це не про це, ми ж про конкретику", – говорить Олеся Яхно-Білковська, політологиня.
Політологи кажуть: в умовах невизначеності з ситуацією на Донбасі краще проводити консультативний референдум. Тобто той, результати якого є тільки порадою. Це залишить поле для маневру в чутливих питаннях. І громадяни не нестимуть весь тягар відповідальності, адже вони не настільки обізнані, як політики. Винести на розгляд парламенту законопроект про референдум в партії більшості сподіваються в січні-лютому. Він увійде до пакета з восьми документів, якими введуть народовладдя.
Більше думок експертів читайте на сайті "Сьогодні" в статті: "Референдум в Україні: чим небезпечний і навіщо взагалі потрібен" .