Президент Росії Володимир Путін. Фото: AFP
Поки п аспортний скандал на Закарпатті не вщухає, а Київ і Будапешт продовжують обмінюватися дипломатичними випадами на адресу один одного, в проблемному для України міжнаціональному питанні, що загострилося цієї осені, деякі експерти вбачають явний російський слід. Тим часом інші експерти радять не драматизувати ситуацію і виключають повторення "кримського" або "донбаського" сценаріїв в Закарпатській області або інших західних регіонах країни.
Чому в паспортних тертях України та Угорщини намітився новий виток і чи немає побоювань посилення міжнаціонального питання на Закарпатті, сайт "Сегодня" детально з'ясовував у заступника директора Центру соціальних технологій "Соціополіс" Сергія Литвинова.
- Наскільки сьогодні зберігаються побоювання в зв'язку з паспортним скандалом на Закарпатті в частині відцентрових настроїв місцевого населення, загрози сепаратизму і т.д.?
- Останнім часом окремо питання сепаратизму на Закарпатті українськими соціологами не вивчалось. Ми теж таких досліджень не проводили. Було опитування, проведене однією з соціологічних компаній, і їх дослідження оприлюднювалися в грудні 2017 року. Але тоді соціологи вивчали міграційні настрої. Це питання прямо не пов'язані, власне, з сепаратизмом, але це дослідження дало цікаві дані щодо кількості трудових мігрантів. Однак в останні два-три роки соцдосліджень щодо сепаратизму на Закарпатті не проводилося. На мій погляд, питання паспортизації є досить заполітизованим в сучасній Україні в зв'язку з відомими подіями на сході України, оскільки у нас вже є сепаратизм як такий. Відповідно, це питання і виникає. Але, на мій погляд, в ситуації на Закарпатті є економічний аспект. І він є важливішим.
- Поясніть, що ви маєте на увазі?
- Якраз в Закарпатській області понад 55% опитаних мають родичів, які за останні півроку тимчасово були за кордоном або проживають там тривалий час. Тобто, фактично, більшість родин мають одного з членів, хто працює, вчиться або живе за кордоном. Це, насамперед, Угорщина, Румунія, інші країни ЄС. Для людей, які там працюють, мають бізнес або родичів, важливо володіти ще якимось документом, крім паспорта громадянина України. Тому більшість людей, які проживають там, не тільки угорці (підкреслюю, що це явище не пов'язане ні з яким етнічним, культурним або політичним сепаратизмом), а навіть українці Закарпаття підтримують ідею легалізації отримання другого громадянства. І такі настрій, до речі, не тільки на Закарпатті, а, наприклад, на заході України – у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Там теж багато людей є прихильниками такої ідеї. Але українське законодавство розглядає отримання другого громадянства як злочин і другий паспорт є нелегальним. З цієї причини ми і спостерігаємо такі скандали, коли на камеру знімають отримання угорських паспортів і так далі.
- Чому Угорщина підіграє цій ідеї і чи немає тут прихованої загрози сепаратизму з можливим захопленням Закарпаття угорською стороною на догоду інтересам Кремля щодо дестабілізації України?
- Не думаю, що сучасна Угорщина зацікавлена в якихось реальних діях, спрямованих на сепаратизм в Закарпатській області. Угорщина діє за допомогою інструментів культури – освіти, стажування етнічних угорців, навчання в вузах і т.д. Ведеться робота, спрямована на інтеграцію угорської меншини без зміни меж. Однак, дійсно, є люди, які розгойдують ситуацію. Так, наразі це вигідно Російській Федерації. Але це не якась соціологічна інформація, повторюся, спеціальних досліджень на тему сепаратизму останнім часом в Україні не було. А те, що колись проводилося ще в 2000-х роках, так з того часу дуже сильно змінилася ситуація в країні і Закарпатті. Тому ми навіть не можемо орієнтуватися на ці цифри.
- Які все-таки загрози існують для національної безпеки через плани Кремля щодо дестабілізації ситуації в Україні, агресивну позицію Угорщини?
- На мій погляд тут викликає побоювання не стільки паспортний скандал і офіційна позиція Угорщини, спрямована на цю національно-культурну автономію угорців в межах України, скільки небезпеку становить сам конфліктний потенціал, пов'язаний з тим, що ця проблемна ситуація може бути використана. Наприклад, коли говорять про "руку Москви", то РФ зараз не може безпосередньо впливати на "угорське питання". Москва діє через інші інструменти, наприклад, за допомогою так званих "русинів". На русинську меншість дійсно Кремль має значний вплив, дає їм фінансування. Але безпосередньо до паспортного скандалу РФ не має відношення.
- Хто в Україні може бути зацікавлений в розгойдуванні Закарпаття?
- Дійсно, і в самій Україні, і за її межами є сили, які гріють на цій проблемній ситуації руки. Зрозуміло, що є і в Києві люди, які говорять, мовляв, навколо одні тільки сепаратисти, які все "підривають" і намагаються розгойдати цей човен. Підкреслю, що не тільки зовнішні сили зацікавлені в тому, щоб мати козир впливу на ситуацію всередині країни, дестабілізуючи Закарпаття. Але і для влади це може бути вигідним, щоб, по-перше, аргументувати політику жорсткої руки, а по-друге, щоб підняти, скоріше, не рейтинг, а довіру. Мовляв, забудьте про все погане, головне зараз зберегти Україну.
- Які виходи можуть бути з цього глухого кута?
- Якщо аналізувати цю ситуацію, вийшовши за межі дискурсу емоцій, і раціонально проаналізувати те, що відбувається, ми повинні зробити висновки з цієї ситуації і, напевно, не політизувати ті питання, які за своєю природою не є політичними. Тобто потрібен національний консенсус на підставі діалогу, як би це пафосно не звучало. Ми повинні як мінімум обговорити ці важливі для людей питання, які до того ж безпосередньо не стосуються проблематики національної безпеки. Тобто, думаю, повинна бути створена якась комісія, Верховна Рада теж повинна цим питанням перейнятися, необхідно, щоб експерти могли висловитися з цієї проблеми, а також треба трохи погасити напруження певної пропаганди.
- Що ви маєте на увазі?
- Зараз, наприклад, звучать деякі голоси, що, мовляв, треба ввести війська на Закарпаття, що там необхідно посилити прикордонне угруповання військових і т.д. Звідси виникає логічне запитання, а яким чином наявність додаткових військ в Закарпатській області щось вирішить, вичерпається цей скандал з угорськими паспортами і чи це сприятиме налагодженню оптимальних відносин з угорською владою. Думаю, що це абсолютно не пов'язані речі, а навпаки, тільки спровокують ситуацію до розгойдування. Ці додаткові війська, природно, покажуть на російських каналах. На Закарпатті знайдуться люди, які за гроші перекриватимуть дороги для руху наших військових і т.п. Таке нагнітання агресивної політики тільки гратиме на руку силам, які використовують ситуацію на Закарпатті з антиукраїнськими цілями. Ми ж повинні діяти за допомогою громадянського суспільства, висновків експертів, і якось цю проблематику намагатися врегулювати з угорською стороною.
- Як ви ставитеся до ідеї легалізації подвійного громадянства?
- Можливо, якось потрібно змінити українське законодавство для окремих категорій громадян, які дійсно працюють, наприклад, в Угорщині, мають там родичів. Можливо, деякі категорії українців і повинні отримати право мати друге громадянство. Але я не юрист і не політик, тому не знаю, як це юридично можна зробити. Але публічно обговорювати це питання можна. Це зніме проблему нелегального отримання паспортів.
Про ситуацію в Берегові читайте на сайті "Сегодня" в матеріалі "На кордоні з Євросоюзом Україні не треба брязкати зброєю: інтерв'ю з Геннадієм Москалем".