Верховна Рада. Фото: Сергій Ревера, Сегодня
Народні депутати прийняли в другому читанні і в цілому законопроект "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, кодексу адмінсудочинства України та інших законодавчих актів", підтримавши тим самим судову реформу, передає Інтерфакс-Україна.
За ухвалення відповідного законопроекту проголосували 234 народних депутата.
Як наголошується, що одним з основних нововведень нового закону є визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні і введення нового порядку розгляду ним справ.
Законом передбачається, що прийняття рішень буде за палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою Верховного суду. Колегія може передати справу на розгляд палати, до складу якої входить ця колегія, або об'єднаної палати або Великої палати Верховного Суду, якщо не згодна з практикою правозастосування в подібних правовідносинах.
"На нашу думку, запропонований порядок має неоднозначний характер щодо судового органу, який буде відповідати за остаточне рішення в питанні правозастосування, що може привести до неоднозначності тлумачення судової практики", – вважає науково-експертне управління.
Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або місце роботи якого невідоме, будуть викликати в суд через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
За невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами та інші порушення може бути накладено штраф як примусовий захід.
Згідно з новою редакцією Господарського процесуального кодексу, в системі господарського судочинства діятиме Вищий суд із питань інтелектуальної власності.
Документ також передбачає перегляд ставок судового збору.
Як зазначають автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці, документ передбачає посилити ролі судового збору як основного джерела фінансування судової системи.
Закон також включає норми, якими вводиться "електронний суд". Він передбачається функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з текстом законопроекту в редакції профільного комітету, позовні та інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження обов'язково повинні бути зареєстровані в цій системі. Цією ж системою визначаться суддя або колегія суддів для розгляду конкретної справи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами в електронній формі між судами та учасниками процесу, а також фіксації судового процесу та участь сторін процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У цій системі офіційні електронні адреси реєструють адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, держоргани, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного і комунального секторів економіки. Інші особи реєструються в системі добровільно.
Головне науково-експертне управління парламенту в своїх висновках висловило зауваження щодо того, що "пропозиція законопроекту щодо створення так званого електронного суду потребує більш ґрунтовному вивченні і нині виглядає передчасною".
Автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці зазначають, що проект Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, включає новелу – процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного суду в одному з таких справ (наприклад, визначення приблизної справі).
Вони також вказують, що Кримінальний кодекс України буде включати зміни, які передбачають кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних або підроблених доказів суду, і вивели таке діяння в окремий склад злочину.