Верховна Рада може виділити окремий день для ухвалення законів по</s<
Верховна Рада України відхилила законопроект "Про Конституційний суд України" (№5336-1), який розглядався у вівторок у другому читанні.
Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій чотири рази ставив цей документ на голосування для направлення його в комітет на повторне друге читання, але депутатам так і не вистачило голосів для прийняття цього рішення.
Обговорення даного законопроекту в сесійній залі парламенту тривало цілий робочий день з 10:00 до 17:15, після чого Парубій запропонував проголосувати за законопроект в цілому, однак ця пропозиція набрала лише 179 голосів (для ухвалення позитивного рішення необхідно мінімум 226 голосів "за") .
Тоді спікер Ради кілька разів ставив на голосування пропозицію відправити законопроект у профільний комітет для підготовки до повторного другого читання. Але і ця пропозиція не набрала більше 223 голосів парламентаріїв.
Таким чином, даний законопроект вважається відхиленим.
Закон регулює порядок організації і діяльності Конституційного суду (КС), статус суддів КС, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ та виконання його рішень.
Даний документ визначає, що Конституційний суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Основного закону, вирішує питання про відповідність Конституції законів України та інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Закон розширює повноваження Конституційного суду і дає йому право розглядати конституційні скарги, давати висновки щодо відповідності Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
З конституційною скаргою в КС може звернутися людина, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні по його справі закон України суперечить Конституції України. Закон передбачає, що представляти суб'єкт права на конституційну скаргу в КС може виключно адвокат.
Згідно з перехідними положеннями, для надання експертної допомоги в уявленнях за конституційними скаргами в Конституційний суд тимчасово, до 1 січня 2020 року, вводиться інститут спеціального радника.
Закон змінює організаційну структуру КС: в складі суду будуть діяти Велика палата – всі 18 суддів, два сенати – по 9 суддів в кожному і 6 колегій – по 3 судді в кожній.
Передбачається, що судді КС будуть обиратися за конкурсом. Конкурсні комісії для добору суддів будуть формувати президент, Верховна Рада і з'їзд суддів.
За словами голови комітету з питань правової політики і правосуддя Руслана Князевича, відповідно до закону конкурс на вакантні посади суддів КС проводиться в межах двох місяців.
Суддею КС може бути громадянин України, який володіє українською мовою, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності не менше 15 років. Суддів призначатимуть на 9 років без права бути призначеними повторно.
Суддя КС повинен відповідати критерію політичної нейтральності. Суддя не може бути членом політичної партії або професійної спілки, брати участь у будь-якій політичній діяльності.
Закон передбачає, що посадовий оклад судді КС встановлюється в розмірі посадового окладу судді Верховного суду з коефіцієнтом 1,5. Крім того, судді КС виплачується щомісячна доплата за вислугу років на цій посаді в розмірі: при стажі більше двох років – 20%, більше чотирьох років – 30%, понад семи років – 40% посадового окладу судді КС. Закон передбачає і надбавки до окладу суддям КС за наукові ступені.
За словами одного з авторів законопроекту Сергія Алексєєва (фракція "Блок Петра Порошенка"), розмір окладу судді складе близько 120 тис. грн, в той же час депутат Віктор Пинзеник ("БПП") стверджує, що з усіма надбавками суддя КС буде отримувати 300 тис. грн на місяць.
Як повідомив Князевич під час обговорення документа, закон вступає в силу відразу після його опублікування в офіційних виданнях.