/ Фото: Getty Images
Нове перемир'я на Донбасі дасть поштовх до подальших кроків у врегулюванні конфлікту. Тепер Росія і Україна будуть розшифровувати одна одній Мінські угоди. Москва спробує використовуватися "подачку" у вигляді припинення вогню, щоб змусити Київ до виконання політичних пунктів домовленостей. Про це йдеться в нашому матеріалі "Після перемир'я: чим можуть закінчитися нові домовленості щодо Донбасу".
Зокрема, політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань у коментарі сайту "Сьогодні" висловив припущення, що припинення вогню відкриває дорогу для реалізації інших пунктів Мінських домовленостей, ось тільки там не все так просто. За його словами, "Мінськ-2" прописаний так, що дуже складно зрозуміти послідовність: наприклад, там написано, що повинно бути виведення іноземних військ і роззброєння незаконних формувань, але водночас хронологічних рамок немає, і "трактуй як хочеш". Політолог нагадує, що у зв'язку із цим Україна у своєму законодавстві прописала цілий ряд "запобіжників".
"Ми говоримо, що спочатку повинно бути виведення російських окупаційних військ, контроль України над кордоном, а потім все інше. Але Путін в разі, якщо режим припинення вогню дотримуватиметься досить тривалий час, скаже: а тепер давайте політичні домовленості. Особливий статус, зміни до Конституції і так далі. І, як на мене, це для нас серйозна загроза. В принципі, я не сумніваюся, що Кремль вимагатиме від України виборчого виконання Мінських угод. Тобто ось ви виконуйте "формулу Штайнмаєра", а все інше потім, коли-небудь, може бути. Ми бачили, що ще до виконання компонента безпеки виплила ця політична формула. При тому, що до політичної частини ще потрібно дійти. Компоненти безпеки – це ж не тільки припинення вогню, виведення військ, роззброєння. Це безліч нюансів", – говорить політолог.
Своєю чергою політолог Володимир Фесенко згоден з тим, що вже найближчим часом Москва почне робити акценти на необхідності виконання політичних складників Мінських домовленостей, зокрема наполягатиме на якнайшвидших змінах у закон про порядок місцевого самоврядування (внесення в документ "формули Штайнмаєра") і в Конституцію України особливого статусу Донбасу.
"І з цього питання, наскільки я розумію, повна суперечність у позиціях. Україна готує конституційні зміни в частині децентралізації і говорить про це. А Путін акцентує на тому, що повинно йтися не стільки про децентралізацію, скільки про внесення до Конституції особливого статусу ОРДЛО. Росія хоче, щоб особливий порядок місцевого самоврядування отримали так звані ДНР і ЛНР. А Україна говорить: ні, спершу виведення військ, вибори за українськими законами і під контролем міжнародних організацій, і особливий порядок отримують тільки новообрані органи місцевого самоврядування. Тому в цій частині я є великим песимістом. Я б дав 0,01% на те, що в доступному для огляду майбутньому вдасться вийти на якісь компроміси з політичного врегулювання", – резюмував експерт.
Зазначимо, що між Москвою і Києвом уже давно точиться суперечка щодо трактування Мінських угод. Агресор хоче спочатку проведення виборів "під дулами автоматів", а потім звільнення територій. Українська сторона наполягає на виведенні військ РФ і бойовиків з Донбасу, отримання контролю над кордоном – і тільки потім вибори. Днями президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ наполягає на розшифровці кожного пункту Мінських домовленостей.
"Тоді ми будемо знати і будемо бачити, в змозі виконати це чи не в змозі, як це будемо (виконувати. – Ред.), хто відповідає (за виконання. – Ред.)... Кожен раз, просто читаючи пункт, кажучи про те, що заборонено зброю, використання, хто відповідає – це ціла історія. Ми хочемо дрібниці, і в дрібницях будуть відповіді на всі питання", – сказав він. А тим часом у Путіна вже відповіли на пропозицію Зеленського щодо Мінських угод.