Верховна Рада. Фото: AFP
Після двох тижнів роботи в комітетах і регіонах народні обранці повертаються сьогодні до пленарної роботи. Повістка на вівторок носить переважно неполітичний характер; серед ініціатив, які депутати мають намір розглянути – законопроекти з підтримки сімей, в яких є діти-інваліди, щодо підтримки вугільної галузі, дитячих садків і релігійних організацій.
Прослуховування мобілізованих . Однак, мають намір депутати повернутися і до розгляду проекту закону №1849 – поправок до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу щодо військових злочинів. Він стоїть на порядку на друге читання, і Рада розглядає його досить давно.
Нагадаємо, поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу запропонували внести нардепи Іван Винник та Сергій Пашинський з двох правлячих фракцій.
"У 2014 році більш, ніж у сім разів зросла кількість кримінальних злочинів, скоєних у військовій сфері (з 627 до 4617), у тому числі в 11,9 разів (з 341 до 4045) військових злочинів. Більшість з розслідуваних кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби пов'язані з ухиленням від військової служби (86,2%)", – пишуть вони в пояснювальній записці до законопроекту №1849.
Тому, зокрема, автори закону пропонують поширити на розслідування справ проти "ухильників" можливість застосування так званих "негласних слідчих дій". За чинним КПК вони (а це, серед іншого, і телефонне прослуховування, і вилучення особистої кореспонденції, і читання "смсок") стосуються тільки деяких тяжких та особливо тяжких статей.
На думку ж Пашинського і Винника, негласне слідство повинно торкнутися "також кримінального провадження про військові злочини, пов'язані з ухиленням від військової служби (статті 407-409 ККУ), вчинені в умовах особливого періоду, під час проведення антитерористичної операції".
409-я стаття КК – це якраз і є "ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману". Крім того, спецзаходи можуть торкнутися дезертирів (ст. 408) або осіб, які пішли в "самоволку" з частини солдатів і офіцерів (ст. 407).
ПІДТРИМКА ДОБРОВОЛЬЦІВ . Включений до порядку денного і законопроект №1688, який також вже досить давно розглядається українським парламентом і спрямований на підтримку тих, хто пішов воювати на фронт у складі добровольчий формувань, які на той момент ще не увійшли в склад Мінборони або Нацгвардії.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту, дається право "на встановлення статусу учасника бойових дій особам, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони, які були створені державними чи громадськими організаціями, або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що надалі такі добровольчі формування і самоорганізації були включенні до складу Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України або Національної гвардії України".
ЩО ЩЕ? Також у другому читанні на засіданні буде розглянуто урядовий законопроект №2214 про надання гарантованої постачальнику природного газу, яким є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", права відмовляти в укладенні договору на постачання природного газу споживачам, якщо проти них порушено справу про банкрутство.
Більшість же гучних законопроектів, які зовсім недавно внесли в парламент президент Петро Порошенко та Кабміні раді поки належить лише включити до порядку – для подальшої роботи в комітетах. Серед них – і поправки в закон про воєнний стан, які глава держави вніс в минулу п'ятницю і які чітко прописують, як він буде діяти в разі його введення.
Мають намір включити до порядку депутати та урядовий законопроект про держпідтримку політичних партій. Як розповідав раніше в ефірі "5 каналу" міністр юстиції Павло Петренко, законопроект буде передбачати державне фінансування не тільки партій, які пройшли до Верховної Ради, а й тих, які на останніх виборах до парламенту набрали кількість голосів, близький до прохідного бар'єра.
"Природно, звичайні громадяни це сприймають так: а чому ми повинні фінансувати партії з бюджету? Але нефінансування партій з бюджету, коли є нерівне становище і прихована політична корупція через непрозоре фінансування партій, для простого українця є набагато гірше, бо потім та чи інша політична сила фактично повинна виконувати якісь лобістські замовлення спонсорів", – підкреслив Петренко.