Протестувальники. Зібралися під стінами Ради на одиночні пікети і поводилися мирно. Фото УНІАН
Вчорашнє позачергове засідання Верховної Ради засвідчило відсутність у значної частини депутатів бажання займатися законодавчою діяльністю. О 10 годині ранку в сесійній залі зареєструвалися лише 223 депутати. Спікер Олександр Турчинов констатував, що хоча для відкриття засідання депутатів достатньо, розглядати які-небудь законопроекти парламент не зможе – для голосування необхідно 226 голосів. А тому Турчинов, ледь відкривши засідання, оголосив півгодинну перерву, щоб дати лідерам фракцій час мобілізувати своїх депутатів.
БЕЗПЕКА. До моменту початку засідання біля стін парламенту практично не було мітингувальників. Єдиною акцією, яка проходить у Маріїнському парку, були одиночні пікети під гаслами "Не наступіть на граблі" і "Гребіть звідси!". Але будь-якої загрози депутатам вони явно не представляли. Нагадаємо, на попередньому засіданні в будівлю летіли "коктейлі Молотова" і було розбито одне вікно, а мітингувальники так розбушувалися, що постраждали 15 правоохоронців. Цього разу міліції біля будівлі було дуже багато (10 автобусів). Охороняти спокій депутатів було доручено і батальйону "Київ-1". Це дозволило Турчинову закликати депутатів зайти до зали – мовляв, їх безпека гарантована. Однак і цей аргумент не вплинув.
Прогул. Олександр Турчинов вирішив використовувати інший аргумент – пригрозив депутатам-прогульникам, що їхні прізвища будуть опубліковані в газеті "Голос України", щоб, у формулюванні Турчинова, "всі бачили, хто виконує свої обов'язки, а хто – ні". Найменше представників під куполом було від Партії регіонів і комуністів. Регіонали і комуністи наостанок вирішили показати, що в цій Раді саме вони були вирішальною силою, без яких не можна прийняти значущих рішень. Що стосується більшості, то основна частина їхніх депутатів активно займається виборчою кампанією", – вважає директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк.
РІШЕННЯ. Після другої перерви кворум зібрати таки вдалося – у залі зареєструвалися 240 нардепів. До парламенту прибув прем'єр Арсеній Яценюк, який закликав депутатів проголосувати за законопроекти "Про внутрішньо переміщених осіб" та про внесення змін до держбюджету на 2014 рік – для забезпечення соцвиплат. З бюджетом проблем не виникло – проект прийняли. А з біженцями, яким тепер Кабмін виплачуватиме по 2400 грн на місяць на сім'ю (за словами Яценюка, виплати для 420 тисяч біженців обійдуться бюджету в 2 млрд грн), спочатку вийшла осічка – проект прийняли з другого разу. Крім того, Рада дозволила безстрокове застосування ліків після їх перереєстрації (без цього багато необхідних вакцин, наприклад БЦЖ, не могли закупити. – Авт.).
БЕЗ АТО. А право брати участь у виборах учасникам АТО і полегшення процедури голосування переселенцям нардепи так і не затвердили. "Очевидно, активне голосування військових у зоні АТО принесло б дивіденди, в основному, пропрезидентським партіям. А, можливо, і декільком радикальним. Вчорашні ж політичні гегемони від цього тільки втрачали. Тому не дивно, що вони саботували голосування", – вважає Андрій Міселюк. Експерти одноголосні і в тому, що це могло послужити полем для фальсифікацій.
ЗАВІСА. Отже, Рада 7-го скликання відпрацювала останнє робоче засідання, не рахуючи урочистого закриття. Але частина експертів вважає, що і новообраний парламент пропрацює недовго. Причиною вони називають політобстановку, що швидко змінюється, і навіть ймовірність чергового Майдану. Крім того, законодавча колізія, що виникла з поверненням до Конституції-2004, може призвести до того, що нова Рада пропрацює всього 1,5 року, після чого повинна бути переобрана.
"Європейським стане тільки парламент дев'ятого скликання"
На думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, майбутнє, 8-е скликання ВР, яке ми виберемо 26 жовтня, пропрацює п'ять років: "Ця Рада і більшість, яка в ній сформується, бере на себе зобов'язання виконати умови Угоди з ЄС. Саме під європейську перспективу і буде створена коаліція. Сили, які зараз мають шанси пройти в парламент, розраховують на тривалу дистанцію – судячи з їхніми програмними цілями і завданнями. А переобрання Ради через 1,5 року може бути вигідно тим, хто опиниться в меншості".
З ним згоден юрист Андрій Гук: "Згідно з Конституцією, Рада повинна працювати п'ять років. Переобрати парламент раніше можна, але на позачергових виборах. Але для цього потрібні будуть серйозні політичні підстави: наприклад, Президент може призначити нові вибори, якщо парламент не зможе провести жодного засідання впродовж 30 днів".
А політтехнолог Тарас Березовець не виключає ще одних дострокових виборів Ради через 1,5 року або навіть раніше: "Україну чекає складна економічна ситуація. Це стане ґрунтом для взаємних звинувачень у парламенті: шукатимуть крайніх. До того ж, у Раду 8-го скликання зайдуть комбати батальйонів, які воювали на Донбасі, але не мають досвіду управління країною. Функція цього парламенту – втопити посткомуністичну еліту. І тільки Рада 9-го скликання буде першою Радою нової, проєвропейської України".