Борис Ложкін. Фото: telekritika.ua
Прийняті зміни до Конституції в частині правосуддя вирішують три головні проблеми судової влади в Україні. Про це в facebook написав глава Адміністрації президента України Борис Ложкін.
"Сьогодні парламент зробив важливий стратегічний крок на шляху до судової реформи, проголосувавши за законопроект №3524 у другому читанні. Прийняті зміни вирішують три головні проблеми української судової влади: максимально деполітизують її і забезпечують незалежність, підвищують відповідальність суддів і радикально перезавантажують суддівський корпус. Ще один важливий аспект змін – ефективні антикорупційні механізми: непідтвердження легальності джерел походження майна судді як підставу для його звільнення, прозорий конкурс на посаду будь-якого рівня, контроль з боку громадськості", – написав він.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада України внесла зміни до Конституції в частині правосуддя.
Відповідний законопроект №3524 був прийнятий у другому читанні і в цілому конституційною більшістю – 335 народних депутатів проголосували "за".
Зміни до Основного закону в частині правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді – ним може стати громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодший 25 років). Як і раніше суддею можна буде працювати до 65 років. Крім того, збільшений стаж роботи в галузі права, необхідний для призначення на посаду судді – тепер це п'ять років (було – три роки). Також в Основному законі більше немає вимоги про те, що претендент на посаду судді повинен не менше 10 років проживати в Україні.
Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якої будуть ширшими, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переведення в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописаний порядок формування Вищої ради правосуддя, який буде складатися з 21 члена.
Призначає суддю на посаду Президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Згідно зі змінами до Конституції, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні по її справі закон України суперечить Основному закону держави.
"Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпані", – йдеться в документі.
При цьому з Конституції вилучили норми, які передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут "народних засідателів".
Крім того, тепер Конституція передбачає, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального права, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя".
Зміни до Конституції щодо правосуддя вступають в силу через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону. У той же час становище, яке стосується визнання Україною юрисдикції МКС, вступає в силу через три роки.
Згідно з перехідними положеннями, до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції в частині децентралізації, але не довше ніж до кінця 2017 року, створення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює президент України.
Крім того, протягом двох років після вступу в силу змін до Конституції переведення судді з одного суду до іншого здійснює президент України за поданням Вищої ради правосуддя.