/ Фото: Сергiй Ревера
Рік, що настав, очікується зовні спокійним для влади України, але з її боку повинні бути рішучі дії щодо подальшого виведення країни з кризи, вважають політологи. Своїм баченням того, яким буде політсезон-2017, поділилися політологи Вадим Карасьов, Тарас Березовець і Олександр Палій.
ЩО Є. Експерти кажуть, що на сьогодні ситуація позитивна: економіка відновлюється, в парламенті є стійка більшість, ухвалені основні закони для дерегуляції бізнесу та виведення економіки з тіні. "Кризу режиму подолано, немає протиріч між президентом і прем'єром, як це було рік тому, – зазначив Карасьов. – Головних ризиків три: це вже помітне небажання бізнесу підвищувати вдвічі мінзарплати, зниження інтересу в світі до проблем України та важливість для нас виконувати Мінські угоди при тому, що парламент у нас швидше "антимінський". Березовець також вказує на те, що економіка почала розвиватися і треба підтримувати темпи реформ, щоб люди бачили: з'явилися зміни на краще. А Палій вважає, що стабільності в Україні загрожує зниження підтримки з боку заходу, причому як політичної в зв'язку з виборами в США, так і економічної, бо можуть послабити санкції відносно РФ, що вдарить по Україні.
ЩО РОБИТИ. Найважливіше, на думку Карасьова, якомога швидше переконати бізнес і місцеву владу, які тепер фінансують "своїх" бюджетників, в тому, що треба виконати закон про підвищення мінімальної зарплати. Це дасть зростання надходжень до бюджету і збереже стабільність гривні. "Це єдиний серйозний конфлікт підприємців з урядом, але стимули – батіг і пряник. Батіг – податкова поліція, яка налічує 50 тис. працівників, і система штрафів за недопуск перевіряючих, а пряник – наприклад, своєчасне повернення ПДВ, – вважає Карасьов. – Також для виконання дохідної частини бюджету Раді необхідно якомога швидше ухвалити закон про ринок землі (зняття мораторію. – Авт.)". На думку Палія, також треба контролювати і місцеву владу, щоб вона не скорочувала лікарів і вчителів і не переводила їх на неповний робочий день, щоб не підвищувати зарплату. А Березовець звертає увагу на активізацію зовнішньої політики: "Необхідне перезавантаження відносин з США і візит нашого президента до цієї країни, оскільки для Трампа Україна зараз менш пріоритетна, ніж була для Обами. Також потрібно підключити до Мінських угод США і Велику Британію і аж ніяк не допустити скасування санкцій по відношенню до РФ". Також, на думку експерта, цього року необхідно дати старт "великій" приватизації. Палій, в свою чергу, вважає, що Україна повинна "дотиснути" ЄС з питанням про надання безвізового режиму. Хоча при цьому він побоюється, що посилиться відтік на Захід найпрацездатнішої і найкваліфікованішої частини населення, насамперед молоді.
ПРОГНОЗИ. Експерти вважають, що навіть якщо не буде якихось зрушень у жодному з напрямків, перша половина року буде спокійною. Можливі невеликі політичні хвилювання наприкінці квітня, коли закінчується річний імунітет у уряду Гройсмана. "Але Гройсман встоїть, оскільки в Раді зараз немає серйозних опозиційних сил, та й особливих претензій до роботи прем'єра теж немає, – каже Березовець. – Можливо, замінять окремих міністрів, які недостатньо активні". А ось якщо влада не зможе вирішити як економічні, так і політичні проблеми до осені, то ситуація в країні різко погіршиться. "Восени можливі навіть дострокові вибори парламенту", – прогнозує Карасьов. А ось Березовець і Палій вважають, що при будь-яких розкладах очікувати виборів цього року не доводиться. "Опозиція не має потужного потенціалу для розхитування ситуації", – аргументує Палій.
Стратегія Кабміну на чотири роки
Крім Ради, амбітні плани і у нашого уряду. Прем'єр Володимир Гройсман розповів про п'ять напрямків роботи Кабміну до 2020 року. Перше – зростання економіки, чому посприяють створення нових робочих місць, підвищення зарплат, спрощення збору податків і дерегуляція, залучення інвестицій – насамперед до агросектору, для чого потрібно зняти мораторій з продажу сільськогосподарських земель. Також хочуть збільшити видобуток газу і скоротити його споживання за рахунок модернізації в комунальній сфері, більше будувати і ремонтувати дороги, розвивати портову інфраструктуру і авіагалузь. Друге – впроваджувати електронне держуправління, що зменшить корупцію, посилить децентралізацію влади. Третє – реформа охорони здоров'я. Також прем'єр пообіцяв поліпшити освіту (перехід на 12-річку і відродження профтехучилищ) і підвищити пенсії. Четверте – до 2020 року повинна почати роботу справедлива судова система. Нарешті, триватиме зміцнення обороноздатності. Експерти схвалюють плани, але кажуть, що на виконання може не вистачити коштів, оскільки влада намагається охопити всі сфери життя країни.