Президентський проект змін до Конституції направлений в КС. Фото: "Сегодня"
Верховна Рада підтримала постанову про внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду президентського законопроекту про внесення змін до Основного закону в частині правосуддя (№3524).
За відповідне рішення проголосував 291 народний депутат.
Відповідно до регламенту Верховної Ради, після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денної сесії депутати направляють його в КС України для отримання висновку щодо відповідності законопроекту статтям 157 і 158 Основного закону. Після отримання висновку КС парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами. Остаточно закон про внесення змін до Конституції України приймається на наступній сесії конституційною більшістю голосів (не менше 300).
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект забезпечить незалежність судової влади, підвищить вимоги і професійні стандарти до суддівського корпусу, обмежить імунітет суддів, оптимізує систему судоустрою, забезпечить інституційні можливості прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також забезпечить безперервну та ефективну роботу органів судової влади в перехідний період.
Законопроект пропонує деполітизувати судову владу і забезпечити її незалежність. Зокрема, пропонується переглянути конституційні повноваження Верховної Ради і президента у сфері правосуддя відповідно до міжнародних стандартів. Президент пропонує передати повноваження Верховної Ради з обрання суддів Вищій раді правосуддя.
Пропонується також скасувати інститут "призначення судді на посаду вперше" (п'ятирічний, так званий "випробувальний термін") і призначати суддею на посади безстроково. Дане положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, будуть призначатися на дев'ять років. Призначати на посаду суддю буде президент за поданням Вищої ради правосуддя, що "забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі".
Повноваження по звільненню суддів і їх переведення з одного суду до іншого передаються Вищій раді правосуддя.
Законопроект також визначає основи правового статусу, порядок формування та діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя, який не залежить від політичного впливу і є органом, відповідальним за суддівську кар'єру і вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
У законопроекті враховані рекомендації експертів Венеціанської комісії за складом Вищої ради правосуддя і суб'єктів його формування, зокрема, про те, що більшість його членів повинні бути судді, яких вибирає суддівський корпус.
Законопроект пропонує підвищити вимоги і професійні стандарти для суддівського корпусу. Так, пропонується змінити основи конституційно-правового статусу судді, зокрема, підвищити вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, ввести конкурсний принцип призначення судді на посаду, уточнити і посилити гарантії незалежності та недоторканності суддів.
Відповідно до законопроекту, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 і не старший 65 років, що має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'яти років, володіє державною мовою.
У законопроекті також закладений інститут функціонального імунітету судді замість передбаченого чинною Конституцією України абсолютного імунітету.
Законопроект передбачає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За дії, не пов'язані з виконанням суддівських функцій, суддя повинен нести юридичну відповідальність у загальному порядку.
Документ передбачає, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду.
Законопроект пропонує суттєво змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII "Прокуратура" в повному обсязі, а наведені у відповідності з міжнародними та європейськими стандартами положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, включити до розділу VIII "Правосуддя".
Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучається ряд не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий, "загальний нагляд"). У той же час органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості – підтримка публічного обвинувачення в суді; процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; нагляд за негласним і іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Зміни пропонують удосконалити роботу КС. З переліку повноважень КС глава держави пропонує прибрати тлумачення законів України і ввести інститут індивідуальної конституційної скарги.
Передбачається, що право на звернення з конституційною скаргою до Конституційного суду отримує особа, яка вважає, що застосований в кінцевому судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана у випадку, якщо всі інші національні засоби правового захисту вичерпані.
Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, запропоновані зміни повністю відповідають європейським і міжнародним стандартам, враховують висновки та зауваження Венеціанської Комісії та дадуть можливість забезпечити функціонування судової влади за принципами верховенства права та гарантуватимуть право кожному громадянину на справедливий судовий розгляд справ незалежним і неупередженим судом.
Нагадаємо, що раніше кілька народних депутатів розкритикували президентський проект змін до Конституції.