Президент України Петро Порошенко. Фото: president.gov.ua
Президент України Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження" (законопроект №5610). Як повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради України, даний документ 11 квітня повернуто з підписом від президента".
Як повідомлялося, Верховна Рада України ухвалила цей закон 16 березня 2017 року. Відповідний законопроект №5610 у другому читанні і в цілому підтримали 252 народних депутатів.
Текст законопроекту до 2-го читання на момент голосування на сайті парламенту був відсутній, народним депутатам таблицю поправок роздали перед голосуванням.
Відповідно до чинної редакції Кримінального процесуального кодексу, положення глави про особливості заочного досудового розслідування діють до 15 квітня 2017 року. Згідно з редакцією в першому читанні законопроекту №5610 після прийняття даних змін у КПК глава про особливості спеціального (заочного) досудового розслідування кримінальних правопорушень діятиме тимчасово, але не більше двох років з моменту введення в дію положень Кодексу щодо досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР).
Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що якщо парламентарі ухвалять цей закон, для великої кількості заочних кримінальних проваджень "двері закриються" – вони не будуть доведені до винесення судових рішень.
"З тексту проекту ми виключаємо зміни в пункт 1 розділу 11 КПК "перехідні положення", якими передбачалася робота слідчих підрозділів прокуратури без обмежень. Пропонуємо залишити правила початку роботи ДБР та передачу кримінальних проваджень, передбачених у чинній редакції", – сказав співавтор законопроекту, народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенка" Микола Паламарчук з трибуни під час розгляду ініціативи у 2-му читанні на пленарному засіданні в четвер.
Таким чином, як і раніше слідчим органів прокуратури буде відведено не більше 2 років після створення ДБР на те, щоб завершити кримінальні провадження, що розслідуються.
Луценко у свою чергу запевнив, що в 2017 році такий орган буде створений.
Проте в ході дискусії в сесійному таке твердження викликало сумнів, і депутати наполягали на тому, щоб у Кримінальному процесуальному кодексі визначити терміни створення ДБР. Така пропозиція знайшла підтримку.
Крім того, у редакції 1-го читання пропонувалося збільшити до 18 місяців терміни "заочного" досудового розслідування, а також можливість утримання під вартою до 18 місяців у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, скоєних організованою групою, злочинною організацією або терористичною організацією.
"У процесі підготовки ми... з тексту законопроекту такі суперечливі положення, які викликали нерозуміння у залі: можливість вручення повісток через повідомлення в офіційних друкованих виданнях "Голос України", "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті органу, який здійснює виклик; збільшення цього строку утримання особи під вартою до 18 місяців; збільшення строку досудового розслідування до 18 місяців, можливість продовження генеральним прокурором строку досудового розслідування до 18 місяців", – сказав співавтор ініціативи Паламарчук.
Можливість укладення угоди зі слідством для членів терористичних організацій стала ще однією дискусійною нормою, яку запропонували закріпити в Кримінальному процесуальному кодексі.
Генпрокурор Луценко безпосередньо перед голосування погодився виключити "терористичні організації" з переліку осіб, які скоїли тяжкі злочини, за якими можлива угода між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим, якщо підозрюваний (обвинувачений) не є організатором терористичної групи.
При цьому залишилася можливість укладення угоди у провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою або злочинною організацією за умови розкриття підозрюваним, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших її учасників.