Народні депутати посилили покарання за військові злочини / Фото: Григорій Салай
Вчора Рада закрила першу сесію, відкрила полювання на дезертирів, і дала президенту право призначати командирів Нацгвардії. Відповідні закони в першому читанні проголосували парламентарії. У кулуарах ж у цей день активно обговорювали внесені до ВР законопроекти про ЗМІ, а також закон про спрощення отримання спадщини жителями АРК і Донбасу (багато парламентаріїв вважають, що він буде на руку аферистам).
НАЦГВАРДІЯ. Нардепи передали президенту право призначати командувача Нацгвардії України за поданням глави МВС (раніше призначав міністр внутрішніх справ). Законопроект, якщо його приймуть у другому читанні в цьому ж виді, дозволить Петру Порошенку також призначати і всіх осіб вищого командного складу Нацгвардії. Документом також пропонується провести ротацію військовослужбовців Нацгвардії та вдосконалити норми про застосування ними вогнепальної зброї (наприклад, накласти заборону на стрілянину під час небойові обстановки). На думку політологів, в умовах війни передача повноважень президенту – рішення раціональне: "Цей проект зміцнює повноваження Порошенка як Верховного головнокомандувача. Я вважаю, це правильно – особливо в світлі останніх подій навколо батальйону "Айдар"... Так легше їх контролювати", – сказав "Сегодня" Вадим Карасьов. За його словами, законопроект не передає президенту необмежену владу – парламент все одно зможе своїм рішенням звільнити командувача Нацгвардії. "В армії найважливіше – единоначальство. Тому я вважаю передачу повноважень президенту нормальною", – говорить і Олександр Палій.
ПОКАРАЮТЬ ДЕЗЕРТИРІВ. Ще один гучний закон – про посилення покарання за військові злочини. Так, депутати внесли зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, і передали проект на підготовку до другого читання за скороченою процедурою. Закон передбачає введення кримінальної відповідальності за перевищення військовим командиром дисциплінарної влади (наприклад, за побиття підлеглого пропонують саджати на 3 роки, а за ті ж дії в бойовій обстановці – на 8-12 років). Цей же закон дає військовим командирам можливість на місці проводити слідчі дії стосовно підлеглих, які порушили закон – наприклад, дезертирів. Юристи пояснюють: це дозволить командирам карати бійців адмінметодами. "Рішення Ради логічне. Треба чітко прописати механізм поведінки військового командира на фронті: наприклад, людина підпалила сірник, і згорів склад. Слідчих у цей момент поруч немає, а порушник повинен відповісти за свій вчинок. Або ті ж випадки дезертирства, коли через одного батальйон, що втік, загинули тисячі людей. Звичайно, у командира повинна бути можливість хоча б фотографувати в цей момент. З цієї точки зору, це не посилення повноважень – просто військові командири, ймовірно, отримають право складати протоколи", – сказав нам юрист Василь Мірошниченко. У прийнятому законопроекті також прописана норма про проведення прокурорами та слідчими негласних слідчих дій відносно людей, які ухиляються від служби в армії (наприклад, обшук і перегляд особистого листування). За словами Мірошниченка, вони й раніше мали на це право, але тепер норму прописали чіткіше, адже за час незалежності в Україні не було війни: "Конституція дозволяє Раді вносити такі зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів".