Посилення ЗСУ. Расмуссен буде спостерігати за ефективністю використання коштів Альянсу. Фото М. Палінчак
Президент Порошенко призначив своїм позаштатним радником з безпеки екс-генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена. "Сегодня" з'ясувала, що означає це призначення і чим займеться датчанин в Україні.
"СПОСТЕРІГАЧ". До того як Расмуссен очолив Північноатлантичний альянс, він вже володів неабияким політичним капіталом – з 2001-го по 2009 рік очолював уряд Данії. У 2009-му він зайняв пост генсека НАТО, який передав в 2014-му норвежцю Йенсу Столтенбергу. Сам новопризначений радник Порошенко зізнався, що з нетерпінням чекає початку роботи з українською владою. "Я буду сприяти забезпеченню безпеки і впровадження реформ в Україні та зміцненню її відносин з ЄС", – зазначив він. Українські експерти вважають це призначення чітким двостороннім сигналом на подальшу інтеграцію України в НАТО. "Курс на Альянс тепер буде не просто тривати, але і посилюватися! Завдання Расмуссена – допомагати якнайшвидшій інтеграції України і переходу ЗСУ на їхні стандарти (Україна сьогодні готується до переходу на більш ніж 1300 стандартів НАТО. – Авт.). Хто, як не колишній генсек, краще знає, яким чином працює механізм прийняття рішень в НАТО?" – Вважає політолог Володимир Фесенко. Політексперт Андрій Бузаров в свою чергу нагадує, що Альянс сьогодні активно виділяє Україні гроші, і саме Расмуссен буде стежити за їх використанням: "Він буде і контролером, і спостерігачем за цими процесами. Але потрібно пам'ятати: він не стане держслужбовцям, а буде працювати, скоріше, на громадських засадах. Це означає, що не буде зобов'язаний постійно бути присутнім в Україні".
ДЕСАНТ. Нагадаємо, Расмуссен – далеко не перший іноземець, залучений українськими політиками. Зокрема, 22 квітня радником президента з підтримки реформ призначений відомий польський реформатор Лешек Бальцерович, який також став представником президента в Кабміні. У свою чергу, серед радників прем'єр-міністра з'явився економіст-реформатор зі Словаччини Іван Міклош. Однак експерти сходяться на думці, що поки давати якусь оцінку їх роботі занадто рано. Так, за словами Фесенка, в Україні звикли вимагати звітів про виконану роботу вже через день, тиждень або місяць, хоча це не зовсім коректно. "У світовій практиці перший відрізок, який, як правило, оцінюють – це 100 днів. А взагалі, традиційні рубежі для висновків – перше півріччя або навіть рік", – додав він.
Чим вже відзначилися іноземці
Хоча експерти вважають, що оцінювати роботу іноземців поки рано, і Бальцерович, і Міклош вже зробили ряд заяв, за якими можна судити про їхні плани. Наприклад, поляк заявив, що в першу чергу потрібно зайнятися зміцненням банківської системи і перебудовою структури держави. Бальцерович також запропонував відмовитися від практики, коли держбюджет змінюється "по 50 разів за рік". Ще одне рішення, за яке він виступає - ліквідацію монополій в бізнесі.
А ось Іван Міклош першим згадав пенсійну реформу. Він розкритикував витрати нашого бюджету на пенсії, які в минулому році були 16% від ВВП – за його словами, ця сума завищена в порівнянні з країнами ЄС, де цей показник – 8-10%. Словацька реформатор хоче, щоб Україна відмовилася від солідарної пенсійної системи (і ввела накопичувальну), а також збільшила пенсійний вік до 65 років (зараз – 57 для жінок і 60 для чоловіків). А ось податки він запропонував знизити. Міклош вважає, що цього можна домогтися реформуванням держсектора. "Якщо зробити його ефективним, то на це буде витрачатися менше грошей. Тоді з'явиться можливість знизити податки", – говорить він. Підвищення тарифів Міклош підтримав.