Порошенко і Дуда. Фото: president.gov.ua
Незважаючи на зовні збереження колишнього рівня співпраці, у відносинах Польщі та України намітився регрес. Про це у своїй статті для "Української правди" пише директор Інститут світової політики Альона Гетьманчук.
"Ні, зовні все більш-менш добре. Графік нашого посла Андрія Дещиця не вміщає всіх заходів та зустрічей, де б його хотіли бачити і чути, безвідносно до вихідних. У цьому році було три зустрічі прем'єрів. У Нью-Йорку Порошенко зустрівся, нарешті, з Анджеєм Дудою (президент Польщі), а до кінця року можливі ще дві їх зустрічі. Але проблеми стають помітними, коли починаються дискусії. Варшава реагує на запит суспільства, а він не додає позитиву в відносини з Києвом. Електоральний фільтр перестав бути нам на руку. На цих парламентських виборах занадто відверта підтримка України грає в мінус, а не в плюс. Це стало очевидним ще в травні, коли третє місце на президентських виборах посів рок-музикант Павло Кукіз. Він набрав 21% голосів, незважаючи на відверто антиукраїнську риторику", – пише автор.
На думку Олени Гетьманчук, причин для таких змін декілька. За її словами, в Польщі дуже стривожені тим, що питання УПА, Бандери і червоно-чорного прапора після Революції гідності вже не є регіональним і маргінальним. "Як кажуть польські колеги, це тепер" не наш діалог з Галичиною, а наш діалог з Україною", – пише вона і додає, що один з представників президентської партії "Право і справедливість" (очікується, що ця партія переможе на парламентських виборах 25 жовтня), якому пророкують ключову посаду в майбутньому уряді, на закритій частині недавнього форуму "Україна-Польща" напряму попередив: "Українці повинні зрозуміти, що ревіталізація бандерівських образів шкодить іміджу України не менше, ніж корупція".
"ПіС сьогодні не хоче втратити жодного голосу. У тому числі і через Україну. Власне, тому й уникає української теми як вогню. І саме тому Анджей Дуда не поспішав зустрічатися з Порошенком. Тим більше – приймати його в Польщі. І проблема – не в виборчій кампанії. У Варшаві кажуть, що нинішній підхід Дуді і ПіС цілому в Україні – це не тактика, це стратегія. "Пори беззастережної допомоги Україні проходять", – в один голос констатують серйозні польські співрозмовники чи то просто інформуючи, чи то попереджаючи", – пише автор.
Є також і економічні причини, зазначає Альона Гетьманчук. "Економічні відносини з Росією і збиток, нанесений економіці через конфлікт навколо України – новий чинник в польських дебатах по Україні. Досить цікаво виходить: якщо у прагматичній Німеччині політична доцільність перемогла в дебатах по Україні над економікою, в Польщі економічна доцільність конкурує з політикою", – пише вона.
Ще один негативний чинник – це багатогранність і системність внутрішніх проблем України.
"Сплеск інтересу до України після революції Гідності і постійна присутність в інформаційному полі відкрили полякам очі не тільки на захоплюючу боротьбу українців проти російської агресії. Але разом з тим – і на масштаб недоліків України, зокрема, на те, наскільки глибоко і широко у нас вкоренилася корупція. Є відверте розчарування тим, що минають роки, відбуваються революції, а Україна ні до чого хорошого не приходить. Те, що Україна – не Польща, стало зрозуміло вже і далеко не експертам", – пише автор.
Нагадаємо, 24 травня на президентських виборах у Польщі переміг лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Дуда. Парламентські вибори в Польщі пройдуть 25 жовтня.