Фото: AFP
Політологи вважають мінські угоди від 12 лютого частково виконуються і прогнозують, що учасники продовжать публічні спроби їх дотримуватися, незважаючи на порушення бойовиками домовленостей про припинення вогню.
"Не буде повної відмови від угод, але й не буде повного виконання. Те, що відбувається і відбуватиметься найближчим часом – це спроба реанімувати угоди. Зусилля зосередять на те, щоб утримати хоча б відносне припинення вогню і, можливо, спробують вже цього тижня здійснити відвід важких озброєнь хоча б на окремих ділянках фронту. Від цього залежатиме подальше виконання, але в повне виконання цих угоду, я не вірю. Я б нинішній статус мінських угод порівняв зі станом хворого, який поки остаточно не мертвий, ознаки життя є, але він перебуває в реанімації", – вважає керівник Центру прикладних і політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Експерт зазначив, що Україна працює над розширенням формату переговорів і вирішенням питання про введення миротворців на Донбас.
"Спроби розширити мінський формат українською стороною робляться. Переговори продовжаться, зокрема, в нормандському форматі. Україна веде дії в наступному напрямку – залучити в переговорний процес ЄС, і змінити порядок денний переговорів, включивши туди сили миротворців. По-різному, але практично всі сторони зацікавлені на цей момент, щоб війна хоча б стихла", – каже політолог.
Разом з тим він не виключає продовження спроб бойовиків перейти в наступ.
"Що стосується відводу техніки, то спроба однозначно буде. Питання в тому, хто порушить цей процес. Якщо не буде надійних гарантій, це може уповільнити процес. ОБСЄ проконтролювати не в змозі. Тому головний ризик – хто, як і за яких обставин і з якими наслідками порушить досягнуті угоди. Більше ризику – з боку бойовиків. Я думаю, вони не зняли з порядку денного просування далі, величезний ризик існує для Маріуполя. І, на мій погляд, не можна відводити важку техніку від Маріуполя", – пояснив експерт.
Він зазначив, що відмова сторін надавати інформацію, куди і як збираються відводити важке озброєння, говорить про взаємну недовіру, що не сприяє виконанню угод.
Експерт вважає, що на завтрашній зустрічі глав МЗС країн "нормандської четвірки", яка запланована в Парижі, нових рішень щодо врегулювання ситуації чекати не варто.
"На новій зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки" нічого не буде прийнято. Ця зустріч збирається не для того щоб щось приймати, а щоб зберегти сам процес. Буде три ключові теми: введення миротворців, контроль за виконанням відведення важких озброєнь, плюс українська сторона обов'язково підніме грубого порушення перемир'я, і як з цим жити далі. Нічого спеціального там приймати не будуть. І сенс всього цього – реанімація. Щоб пацієнт – чи то пак мінські угоди – не помер", – уклав Фесенко.
Політолог Олександр Палій вважає одним з ключових питань, яке може вплинути на ситуацію на Донбасі, очікуване рішення США щодо надання Україні зброї.
"Росія продовжить дестабілізувати ситуацію в Україні, можливі локальні атаки на інші території – Авдіївку, Маріуполь тощо. Вони говоритимуть заспокійливі фрази європейцям і американцям, тільки їм вже ніхто не вірить. Всі будуть стежити за тим, що робиться на практиці. І дуже багато залежатиме від того, вмовимо ми США та інші країни надати нам зброю. Я впевнений, як тільки Україна зміцнитися, це запустить процес деескалації конфлікту. Причому, як тільки буде позитивно вирішено питання з США, інші країни, причому не тільки англо-саксонські наслідують її приклад", – сказав експерт.
Він також вважає, що повного виконання мінських угод чекати не варто.
"Щодо мінських угод, я думаю, спроби їх виконання будуть, але скоріше буде ситуація ні миру, ні війни, і різна підривна діяльність Росії на території України", – прогнозує політолог.
Разом з тим Олександр Палій вважає, що часткове відведення важких озброєнь може відбутися в найближчі дні.
"Що стосується відводу техніки, можливо, спроба часткового відводу і буде, причому найближчим часом. І якщо Росія погодиться на припинення вогню, то вогонь може бути зупинений вже завтра. Більше того, виходячи з ситуації, що склалася, Росія може піти, як мінімум, на тимчасове припинення вогню, щоб зняти загрозу посилення санкцій і поставок в Україну озброєнь", – уклав експерт.
Нагадаємо, згідно мінським угодами артилерія калібром 100 мм і більше повинна бути відведена на відстань 50 км один від одного, реактивні системи залпового вогню – на 70 км, а РСЗВ "Ураган", "Смерч", "Торнадо-С", тактичні ракетні системи "Точка У" – на 140 км. У документі передбачалося, що відведення вищеперелічених важких озброєнь має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню (формально припинення вогню оголошено з 15 лютого) і завершитися протягом 14 днів.