Фото Getty Images
З'являються все частіше заяви про діяльність російських шпигунів на території країн Євросоюзу, які продиктовані політичним моментом і агресивною роботою розвідки Кремля. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж.
За його словами, розвідників розсекречують постійно, але в більшості випадків це вирішується на рівні спецслужб або МЗС. Розголос же, можливо, пов'язаний з ситуацією в Солсбері.
"Як правило, про 90% випадків не повідомляється офіційно. Ці питання спокійно врегульовуються між спецслужбами, через МЗС і без будь-яких політичних чи інформаційних наслідків. Але коли є політична воля, як зараз, наприклад, йдуть санкції проти Росії, ця інформація поширюється, і тоді вже на офіційному рівні проти Росії, як проти країни, яка проводить розвідку на території цих країн, відбувається демарш. Зараз, коли почалася така різка діяльність російських спецслужб, коли є підозра щодо Солсбері, загальна тенденція серед країн Євросоюзу, США та Канади – оголошувати про виявлення російських шпигунів. Така ж ситуація і з Австрією. Вони могли спокійно цю ситуацію вирішити. Але вони оголосили. І в такій ситуації, якщо Росія продовжить таку роботу, це закінчиться санкціями, консолідацією країн Європи проти Росії", – говорить експерт.
Крім того, на його думку, виявлення шпигунів може бути пов'язане і з неефективною роботою російських спецслужб.
"Росіяни діють за старими методами. Наприклад, контррозвідка по Солсбері діє по новітнім методам, вони діють послідовно і виявляють конкретні факти. А російські спецслужби заїхали під виглядом туристів, зробили свою роботу і поїхали. Ці методи дуже примітивні і фактично вже не працюють", – вважає Маломуж.
Є припущення, що випадки з виявленням російських шпигунів пов'язані і зі спробами підставити Путіна, наприклад, колишніми співробітниками. Або ж це може бути результат конкуренції між російськими спецслужбами.
"Це може бути помста співробітників, які вже виїхали за кордон. Тому що, як бачимо, це працює проти самого Путіна. Якщо взяти Солсбері, то воно відбулося перед виборами президента Росії. Як правило, це вийшов стратегічний удар. Можна розглядати варіант конкуренції і боротьби між працівниками спецслужб", – додає експерт.
Але, незважаючи на такий розголос і наслідки для Росії, як каже Микола Маломуж, роботу російської розвідки ніхто не згортатиме. Можливо, лише росіяни частково знизять активність роботи або змінять пріоритети.
"Розвідку не можна згортати. Можна тільки знизити роботу. У разі провалу традиційно трохи знижується активність і нарощується робота в інших напрямках. Крім того, переглядаються методи роботи. Зараз вже не проводяться отруєння, теракти, диверсії. Міжнародне право засуджує таку діяльність. Тому Росія зараз , швидше за все, трохи знизить активність, шукатиме нові шляхи. Для них зараз важливо не давати нових приводів", – підсумовує експерт.
Нагадаємо, полковник у відставці, якого Австрія підозрює в шпигунстві на російську розвідку, зізнався в отриманні 300 тисяч євро від Росії за шпигунство. Робота в центральному апараті Міністерства оборони Австрії давала можливість полковнику знати про відносини серед вищого керівного складу і зміст переговорів у військовому відомстві.
Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив про неприйнятність російського шпигунства в Європі. А міністр закордонних справ Карін Кнайсль скасувала запланований на 2-3 грудня візит до Росії і застерегла, що при підтвердженні факту шпигунства відносини між двома країнами можуть ускладнитися.
У свою чергу Росія відповіла Австрії на звинувачення в шпигунстві. У МЗС РФ відзначили, що дії Відня призвели до ускладнення відносин між країнами, які відрізнялися позитивною динамікою.