Антикорупційні суди. Для їх роботи потрібно буде прийняти окремий закон / Фото: Анатолiй Бойко
Пройшла рівно тиждень з того моменту, як український парламент прийняв необхідні для судової реформи закони. Вже підписані зміни до Конституції спікером ВР Андрієм Парубієм і чекають тільки автографа гаранта. Тим часом представники громадських організацій заговорили про підводні камені нової судової системи. "Сегодня" дізналася, що може зіпсувати ефект від однієї з найважливіших реформ в країні.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ. Одним з центральних питань експерти називають ситуацію навколо судових органів, які планується створити. Нагадаємо, в рамках судреформи буде створено два Вищих суди – патентний і антикорупційний. При цьому, якщо перший дуже докладно описаний в прийнятих законах (від механізмів набору суддів до регламенту роботи), то з антикорупційним справа йде складніше. "У законі згадується вищий антикорупційний суд, але далі згадок не пішла. Його створення поставили в залежність від прийняття іншого закону", – говорить експерт по судовій реформі Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Про такі проблеми говорить і глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, який підтверджує: для антикорупційного суду потрібно писати окремий закон. Він наводить реальний приклад, коли суддю спіймали на хабарі за всіма правилами – з допомогою мічених грошей і відеофіксації, однак справа за три місяці так і не зрушила з мертвої точки. "Це найпростіший випадок: суддю спіймали на гарячому. Але 3 місяці судді футболять обвинувальний акт між собою. Три суди вже змінилося, але до розгляду справи так і не дійшло. Тобто антикорупційне бюро свою роботу зробило, обвинувальний акт передали в суд. Але одні не можуть, а інші хворіють. Тобто, яким би ефективним не було бюро, їх розслідування будуть "вбивати" в суді або на етапі досудового розслідування. Антикорупційні суди – остання ланка, без якого не буде нічого. Але потрібно чітка прописати їх роботу", – розповів нам Шабунін.
ПРОБЛЕМА З КАДРАМИ. Глава третейського суду при Міжнародній торговій палаті в Україні Тарас Шепель згадує також про адвокатську монополії, яка вводиться новими змінами до Конституції. За його словами, тепер виняткове право представляти інших осіб в суді будуть мати тільки адвокати. Сьогодні ж, за словами експерта в правових питаннях Андрія Бузарова, захисником в суді може стати будь-яка людина, навіть без вищої юридичної освіти. "Виникає дві категорії загрози: для громадян, які будуть позбавлені права вибрати свого захисника, і для адвокатури всередині – ми солідарні в тому, що сучасна українська адвокатура в тому вигляді, в якому вона існує, не готова до такої монополії. Проблему пропонують зняти, обмеживши категорію справ, по яким буде обов'язкове представництво адвоката. Але таке обмеження вже буде неконституційними – адже воно суперечить новому закону. Вихід один – треба реформувати адвокатуру та забезпечити вільний доступ до адвокатської професії, за рахунок здачі іспитів або тестів (без вищої юросвіти). Таким чином, в Україні стане більше адвокатів. Ми робили математичні розрахунки, і навіть фізично сьогоднішня авдокатура нездатна буде забезпечити представництво інтересів в абсолютно всіх судових справах. Банально не вистачить кадрів", – зазначає Шепель, додаючи, що практика, за якою українці захищають самі себе в суді, залишається. Також фахівці вважають, що українському інституту адвокатів потрібно йти від централізованності і керованості ззовні, а для цього, знову ж таки, необхідний додатковий закон.
ДОБРОПОРЯДНІСТЬ. Третьою проблемою експерти називають недоробки в питанні створення громадської ради доброчесності, який повинен буде допомагати Вищої кваліфікаційної комісії суддів оцінювати професіоналізм, етичність і порядність кандидатів. До його складу згідно із законом повинні увійти правозахисник, вчені-юристи, адвокати і журналісти. Але експерт реанімаційне пакета реформи Роман Маселко підкреслює: раді потрібно дати реальні повноваження. Громадські працівники зазначають, що поки орган цей буде займатися збором і аналізом інформації про суддів, але він повинен стати громадським фільтром, виносити оцінки і робити висновки. "Але, на наш погляд, ці висновки повинні отримати обов'язкову силу. Ми пропонуємо такий підхід: якщо є негативний рада, то повинна бути і солідарність з цією позицією кваліфікаційної комісії. Це буде гарантія, що висновок не пропаде. Друге: поради повинні отримати доступ до формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії. Ми пропонували і пропонуватимемо, щоб громадська рада міг делегувати туди своїх членів", – підсумував Куйбіда.
Спекуляції і дорогі адвокати
Голосували за судову реформу депутати погоджуються, що в прийнятих законах є неточності, і збираються їх усунути. Правда, поки неясно, коли ж це станеться.
Наприклад, нардеп від БПП і юрист Валерій Карпунцов вважає, що створення антикорупційних судів – це спекулятивна тема. "Моє ставлення як юриста до такого органу – суб'єктивно негативний. Цей суд буде першою інстанцією, а Верховний суд – другий. І все! Більш того, в один суд простіше зігнати лояльних суддів, ніж змушувати по всій Україні тих чи інших суддів приймати рішення", – говорить "Сегодня" депутат.
А заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка висловлює стурбованість адвокатською монополією: "У нинішніх умовах, коли всім будуть займатися тільки адвокати, багато людей просто втратять можливість захищати свої права, у них не буде грошей оплатити адвокатські послуги".