Депутати повертаються до роботи. Фото: архів
У народних обранців намічаються два спекотних тижні – вже сьогодні розпочне свою роботу друга сесія Верховної Ради VIII скликання. Якщо перша переважно була присвячена питанням, в першу чергу, настановним і організаційним – призначенням Кабміну і поділу комітетів, а також пам'ятного всім передноворічному бюджетному пильнуванню, то в другу депутати обіцяють впритул зайнятися реформами.
За словами спікера Володимира Гройсмана, щоб його підопічним простіше працювалося, вони "згрупували найбільш важливі питання за окремими напрямами і розподілили по днях". "Так, у вівторок парламент розгляне деякі питання забезпечення обороноздатності країни і боротьби з корупцією. Значна кількість питань буде пов'язано з інформаційною безпекою держави", – написав глава українського парламенту на своїй сторінці в "Фейсбуці".
ПРИЗОВНИКИ ТА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ. Першим номером у сьогоднішньому порядку варто урядовий законопроект з поправками щодо долі військовополонених і інтернованих осіб у так званий "особливий період" (простіше кажучи, в тому ситуації, в якій де-юре і знаходиться нині країна, оскільки військове положення не введене).
Ініціатива відомства Арсенія Яценюка досить проста і, на думку авторів закону, спрямована на те, щоб привести українські правові норми у відповідність з міжнародними, зокрема – з Женевською конвенцією.
Мета проекту – "визначення на законодавчому рівні міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади та правоохоронних органів спеціального призначення, уповноважених забезпечувати збір, охорону та утримання військовополонених та інтернованих в особливий період", – наголошується в пояснювальній записці.
Але куди більш цікаві законодавчі новації у військовій сфері запропонували нардепи Іван Винник та Сергій Пашинський з двох правлячих фракцій. Їх також можуть розглянути і прийняти сьогодні нардепи.
"У 2014 році більш ніж у сім разів зросла кількість кримінальних злочинів, скоєних у військовій сфері (з 627 до 4617), у тому числі в 11,9 разів (з 341 до 4045) військових злочинів. Більшість із розслідуваних кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби пов'язані з ухиленням від військової служби (86,2%)", – пишуть вони в пояснювальній записці до законопроекту №1849.
Тому, зокрема, автори закону пропонують поширити на розслідування справ проти "ухильників" можливість застосування так званих "негласних слідчих дій". За чинним КПК вони (а це, серед іншого, і телефонне прослуховування, і вилучення особистої кореспонденції, і читання "смсок") стосуються тільки деяких тяжких та особливо тяжких статей.
На думку ж Пашинського і Винника, негласне слідство повинно торкнутися "також кримінального провадження про військові злочини, пов'язані з ухиленням від військової служби (статті 407-409 ККУ), скоєних в умовах особливого періоду, під час проведення антитерористичної операції".
409-я стаття КК – це "ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману". Крім того, спецзаходи можуть торкнутися дезертирів (ст. 408) або солдатів і офіцерів, які пішли в "самоволку" з частини (ст. 407).
БОРОТЬБА З МЕДІА. Багато шуму, цілком ймовірно, нароблять і законопроекти, спрямовані на регулювання медіа-ринку. Їх в сьогоднішньому порядку відразу декілька, розроблених народними депутатами.
Так, зокрема, документ за номером № 1768 був підготовлений групою парламентарів від "Народного фронту" на чолі з Андрієм Левус, серед авторів – журналіст, а нині нардеп Сергій Висоцький.
"Забороняється заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними, фізичними особами, ... а також юридичними особам України, кінцевими благоотримувачами яких є іноземні фізичні особи... Забороняється участь іноземних фізичних та / або юридичних осіб у статутному капіталі телерадіоорганізацій, якщо такі особи є резидентами держави, визнаного в відповідно до законодавства України державою-окупантом, або визнаним відповідно до норм міжнародного права державою-агресором", – зазначають автори в тексті законопроекту, в пояснювальній записці на приховуючи, що їхня мета – позбавлення саме від російського капіталу.
Другу, не менш жорстку ініціативу підготувала голова профільного комітету з інформполітики Вікторія Сюмар. Законопроект №1889 серйозно посилює санкції відносно тих телеканалів, які будуть помічені у всілякому екстремізмі ("заклики до захоплення державної влади, зміни кордонів території або державного кордону України... заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, або їх пропаганду; публічне заперечення злочинів націонал-соціалізму, комунізму, пропаганду неонацистської ідеології").
Причому, у разі виявлення подібних випадків Нацрадою з телебачення і радіомовлення "відключати" канал від ефіру він зможе негайно, до рішення суду. І лише потім власник каналу зможе оспорювати правомірність даного рішення держрегулятора.
Депутатські ініціативи моментально зустріли найжорсткіший протест медіа-галузі, багато представників якої виступили з відкритими листами на адресу керівництва країни і парламенту з проханням не приймати настільки "драконівські" норми. "Їх зміст не тільки суперечить положенням Європейської конвенції з прав людини, Рекомендаціям № 1513 Парламентської асамблеї Ради Європи, рекомендаціям Ради Європи "Про роботу медіа в кризові часи", Конституції України, а й є реальним наступом на свободу слова і незалежність діяльності ЗМІ, і несе в собі реальну загрозу інформаційній безпеці України", – йдеться в заяві StarlightMedia (телеканали ICTV, СТБ, Новий канал та ін.)
З колегами згодні на телеканалі "Інтер". "Під виглядом заборони антиукраїнської пропаганди у Верховну Раду вносяться законопроекти, які наділяють необмеженими повноваженнями контролюючий орган у сфері медіа – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, фактично вводять цензуру змісту телерадіомовлення, надають можливість без судового рішення припиняти мовлення незалежних від влади ЗМІ. Ці законопроекти вводять необґрунтовані обмеження на показ контенту і вводять законодавчу заборону на подальше існування великої кількості телевізійних каналів та радіостанцій, співзасновниками яких виступають іноземні особи", – повідомили на телеканалі, зазначивши, що фактично українські нардепи копіюють російський досвід, де державна цензура вирішує, хто угодний на ТБ, а хто ні.
"При цьому українська версія набагато жорсткіше, оскільки не дає телеканалам перехідного періоду і не розрізняє міноритарного і мажоритарного акціонерів. Простіше кажучи, навіть покупка однієї акції нерезидентом може стати причиною заборони будь-якого телеканалу в Україні – це все може стати реальністю вже в найближчі дні", – підкреслюється в заяві "Інтера".
Треба зауважити, що депутатське творчість викликало подив і у окремих їхніх колег по коаліції. Так, на думку нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Томенка, дані законопроекти – ніщо інше, як спроба "під шумок" війни провести переділ ключових медіа-активів. "Я весь час був супротивників позасудового закриття каналів. Одна з найбільших цінностей, які у нас в Україні є – це стандарти демократії і свободи слова, це те, до чого ми йшли досить довго. А (в одному з пропонованих законів – ред.) Формула така, що можна тимчасово відібрати ліцензію, а ви звертайтеся до суду. На мою думку, це відступ від принципів свободи слова і демократії! Якщо є судове рішення – це зрозуміло, але якщо кілька чиновників мають право відібрати ліцензію – це абсурд", – обурений депутат.
"Такі речі повинні прийматися медіа-спільнотою, воно повинно обговорити, воно долно зрозуміти, яка логіка прийняття рішень буде", – резюмує Томенко, нагадуючи, що в іншому випадку ці ініціативи не матимуть нічого спільного ні державної інформполітикою, ні, тим більше, з європейськими правовими нормами.