Миротворці потрібні для охорони ОБСЄ. Фото: архів
4-7 серпня 1995 збройні сили Республіки Хорватії провели військово-стратегічну операцію "Буря", яка допомогла звільнити тимчасово окуповану територію, яка з 1991 року перебувала під контролем сепаратистського псевдодержавного формування "Республіка Сербська Країна".
Всі академії оборони світу включили вивчення цієї операції в план підготовки вищих військових кадрів своїх країн, зазначає посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 рр., радник міністра з питань тимчасово окупованих територій, історик Олександр Левченко в своєму блозі "23 роки по тому : як операція "Буря" принесла хорватам перемогу у Вітчизняній війні 1991-95 рр." для сайта "Сегодня".
Дипломат нагадав, що після операції "Буря" окуповану частину території, яка залишилася (східна Славонія), Хорватія вирішила повернути мирним шляхом, запропонувавши переговори сербській стороні.
"Логіка була такою: ця територія безпосередньо межувала з Республікою Сербією, там були розквартировані регулярні частини сербської армії, місцеве керівництво сепаратистів було під повним контролем Мілошевича. Крім того, щільність населення тут була у вісім разів більшою, ніж в регіоні Кніна, а значить, військова операція призвела б не тільки до лобового зіткнення з регулярною сербською армією, але і супроводжувалася б значними втратами серед цивільного населення. Тому було домовлено про направлення в східну Славонію миротворчої місії на чолі з Перехідною адміністрацією ООН з мандатом на рік, який був продовжений ще на рік", – розповів Левченко.
Щодо бойовиків, які не вчинили військових злочинів, Загреб провів загальну амністію. Також була досягнута домовленість про те, що під контролем ООН пройдуть місцеві вибори, всім колишнім тимчасово непідконтрольним територіям надали "спеціальний статус".
При цьому "спеціальний статус" для цих територій носив виключно економічний характер – зняття ряду податків, заохочення інвестицій, гарантії державної підтримки розвитку бізнесу, освіти, культури.
"Проведення мирної реінтеграції тимчасово окупованої території Східної Славонії в 1996-1998 рр. стало чи не єдиним прикладом успішної миротворчої операції ООН. Запорукою її дієвих результатів була Перехідна адміністрація, яка з перших днів перебрала в свої руки владу на підмандатній території. Немає сумніву, що миротворча операція саме такого типу потрібна і нам на Донбасі", – підкреслив дипломат.
Нагадаємо, раніше постійний представник Німеччини при НАТО висловив упевненість в тому, що миротворча операція під егідою ООН, на якій наполягає Порошенко, має бути розгорнута на сході України, але вона не може бути альтернативою виконання Мінських домовленостей.
11 червня в Берліні відбулися переговори голів МЗС країн "нормандської четвірки", після яких міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров зробив заяву по Донбасу. Російський дипломат заявив, що не підтримує варіант України і США щодо введення миротворців на Донбас і наполягає на тому, що місія ООН повинна лише охороняти спостерігачів ОБСЄ.