П'ятниця, 17 травня, надовго запам'ятається українцям низкою гучних політичних відставок соратників керманича держави Петра Порошенка, які журналісти встигли охрестити "парадом відставок". Як це було, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Спершу стало відомо, що віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко виходить з переговорів у Мінську по Донбасу : вона йде з посади уповноваженого президента з мирного врегулювання на Донбасі і представника гуманітарної підгрупи в Тристоронній контактній групі в Мінську. Нагадаємо, що Геращенко регулярно висувала вимоги Києва на переговорах у Мінську.
"Для мене ця проблематика стала частиною життя ... Теми миру, реінтеграції, допомоги Донбасу і заручникам, боротьби з агресором, пролонгації санкцій проти РФ, підтримки української армії і надалі залишаться в центрі моєї уваги і підтримки", – написала Геращенко у Facebook.
Слідом вирішив покинути займану ним посадуміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Заяву про відставку він подасть у день інавгурації обраного президента Володимира Зеленського, яка відбулася 20 травня.
Про це голова дипвідомства оголосив на своїй сторінці в Facebook, назвавши таке рішення "правильним по-людськи" і "правильним з точки зору нормальної політичної культури". Також Павло Клімкін заявив про успіх зовнішньої політики України, запорукою чого він вважає "відвертість і відкритість, на відміну від внутрішньої політики".
Слідом подав у відставку Турчинов – у зв'язку з припиненням повноважень президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов підкреслив, що "готовий безпосередньо на військову службу в будь-якому військовому підрозділі або військовому формуванні й надалі захищати нашу країну".
Слідом за Павлом Клімкіним і секретарем РНБО "парад відставок" продовжив голова адміністрації президента України Ігор Райнін, а слідом за ним – і перший заступник голови Служби безпеки України генерал-полковник Павло Демчина. Про це повідомив радник голови відомства Ярослав Антонюк.
"Сумно, коли гідні відходять від керівництва державою в такий скрутний для України час", – прокоментував він рішення чиновника на своїй сторінці в Facebook.
Нарешті, п'ятниця 17 травня завершилася тим, щоПетро Порошенко звільнив від виконання обов'язків позаштатних радників президента Ростислава Павленка та Сергія Березенка. Про це йдеться в указах президента №243 і №246 від 17 травня. Павленко був призначений позаштатним радником у грудні 2014-го, а Березенко – в серпні 2015 року.
Також Порошенко звільнив Ростислава Павленка від виконання обов'язків директора Національного інституту стратегічних досліджень. Про це йдеться в указі президента №244 від 17 травня.
Але на наступний день, не дивлячись на вихідний, "парад" продовжився: як стало відомо 19 травня, Порошенко звільнив прес-секретаря, кількох радників і чиновників.
Зокрема, голова держави звільнив Ірину Луценко від виконання обов'язків представника Президента України у Верховній Раді і звільнив свого прес-секретаря Святослава Цеголко. Також Порошенко звільнив від виконання обов'язків позаштатних радників президента України Ігоря Гриніва, Лешека Бальцеровича, Андерса Фог Расмуссена, Сергія Квіта, Олександра Пасхавера, Марію Гайдар і Юрія Бірюкова.
Останнім на даний момент подав у відставку міністр оборони Степан Полторак. Про це стало відомо вранці в понеділок, 20 травня, коли Полторак оприлюднив у себе в Facebook відповідну заяву. У коментарі до заяви він написав: "Честь маю".
"Президенте України – верховний головнокомандувач Збройних сил України, прошу вас розглянути в установленому порядку питання мого звільнення з посади міністра оборони України", – йдеться в тексті заяви.
Продовження, як кажуть, буде.
Нагадаємо, що 17 травня стали відомі причини звільнення голови Конституційного суду. Як свідчить оприлюднений на сайті КСУ висновок постійної комісії з питань регламенту та етики, Шевчука, зокрема, звинуватили в тому, що в одному з інтерв'ю він заявив, що ніколи не приведе до присяги президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані, що в комісії розцінили як безпідставну заяву, що "не відповідає статусу судді і голови КСУ", яка за своїм змістом є політичною.
Також наголошується, що 104 стаття Конституції, на яку в інтерв'ю послався Шевчук, не містить будь-яких застережень або умов для складання присяги головою КСУ.
"Ні голова КСУ, ні суд взагалі не мають ніякого відношення і не наділені жодними повноваженнями щодо контролю за дотриманням закону в ході виборчого процесу", – йдеться у висновку.
Також всупереч закону Шевчук призначив собі позаштатних радників Конституційного суду, що, як заявили в комісії, призвело до незаконного створення паралельної організаційної системи забезпечення діяльності голови КСУ.