Нинішня втрата "великою коаліцією" більшості в Європарламенті не означає, що зовнішня політика ЄС, у тому числі стосовно України, різко зміниться. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів експерт-міжнародник Антон Кучухідзе.
Так, за його словами, у проєвропейських сил є потенціал для формування більшості.
"Реально варто дочекатися політичних переговорів. Станом на сьогодні коаліція дійсно втратила більшість. Але все-таки у проєвропейських сил є потенціал для формування більшості. Нехай популісти отримують третину місць, але решта все ж за проєвропейськими силами. А раз це проєвропейські сили, значить вони прихильники політики Брюсселя в усіх напрямках, у тому числі і по Україні. Праві можуть, звичайно, палиці в колеса встромляти, але я не думаю, що вони можуть системно поміняти політику або напрямки внутрішньо європейських реформ, поміняти зовнішню політику ЄС. Як би там не було, "Європейська народна партія" посяде перше місце. Решта, думаю, зможуть домовитися, з огляду на те, що там посилилась присутність лівих соціалістів. Зміна в плані більш соціального підходу до вирішення питань може бути, але немає таких передумов, які б говорили про те, що Європарламент поміняє свою політику і ставлення до України", – каже Кучухідзе.
Крім того, вважає експерт, варто пам'ятати про те, що Європарламент не є ключовим інститутом у вирішення питань продовження або зняття санкцій. Тому перерозподіл сил не означає, що з Росії відразу ж можуть зняти санкції.
"Ключовий орган, який приймає рішення про продовження санкцій, – це Європейська рада. Європарламент не є ключовою інстанцією у формуванні таких питань. Він може формувати політичний порядок денний, мати власну позицію в якихось питаннях. Але, якщо дивитися в цілому, то Європарламент – це нижня планка. Його рішення, звичайно, недостатньо. У них там є вплив на формування Єврокомісії, бюджетних процесів. Він може формувати порядок денний з приводу якихось кредитних ліній. Але це вже деталі", – продовжує Кучухідзе.
Також варто пам'ятати, що багато в формуванні відносин між Україною та європейськими органами влади залежить насампред від самої України.
"Багато буде залежати від України. Ті критики, які є в Європарламенті, можуть посилювати свій вплив, якщо ми будемо провалювати свої реформи, якщо ми не будемо слідувати Мінським угодами і так далі. Ми можемо претендувати на велику допомогу, якщо ми будемо проводити більше якісних реформ. Так, ми стаємо ефективнішими, ми боремося з корупцією. Є реформи – є довіра, є довіра – є підтримка. Так це працює", – підбив підсумки експерт.
Як відомо, 26 травня відбувся останній, четвертий день голосування на виборах до Європейського парламенту. Голосування тривало до 23:00, коли закрилися дільниці в Італії.
Вибори відбулися в Австрії, Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Італії, Естонії, Фінляндії, Греції, Литві, Люксембурзі, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Швеції, і на Кіпрі.
На виборах обрали 751 євродепутата. Кожна країна-член має чітку кількість місць в ЄС. Найбільше їх у Німеччини (96), Франції (74), Італії і Великої Британії (по 73). Невеликі країни (Кіпр, Люксембург і Мальта) мають лише по шість євродепутатів.
Нагадаємо, раніше ми писали, що в голосуванні беруть участь понад 400 млн осіб. Виборчий бюлетень майже метр в довжину: за 751 місце в ЕП борються 40 партій.