Скасування недоторканності нардепів: у змінах до Конституції виявлено прогалину

21 вересня 2018, 15:08
Залишається норма, якої немає в Кримінальному кодексі, чим створюється правова колізія, вважає співавтор Конституції Віктор Мусіяка

Фото: архив

У змінах до Конституції в частині зняття з народних депутатів недоторканності міститься юридичний недолік. І цей недолік дуже часто пов'язаний з "діяльністю" народних обранців.

Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів екс-нардеп, співавтор Основного закону країни в редакції 1996 року Віктор Мусіяка. 

Реклама

За його словами, зокрема мова йде про законопроект №7203 про внесення змін до ст.80 Конституції.

"Там залишилася норма, що нардепи не несуть юридичну відповідальності за винятком образ та наклепів. Але вся справа в тому, що ще в 2001 році, коли вносилися зміни до Кримінального кодексу, з нього вже прибрали кримінальну відповідальність за образу і наклеп. Цього вже немає в Кримінальному кодексі, взагалі такого немає правового поняття, як образа і наклеп! Тобто зараз захищати честь і гідність можна тільки в цивільно-правовому порядку – пред'являти позов до суду і захищати честь, гідність і репутацію. Тому треба було так і сформулювати, що не несуть відповідальності "за винятком відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію". Вони ж у поданих змінах до Конституції взяли і залишили цю архаїчну норму про образу і наклеп", – пояснив він.

За його словами, з одного боку, якщо ця норма збережеться в такому вигляді, проти нардепів за їх висловлювання подаватимуться позови, але кримінальної відповідальності за свої слова парламентарії нести однак не будуть. Водночас з іншого боку при відсутності в Кримінальному кодексі норми про наклеп і образу, народні депутати будуть зобов'язані їх знову повернути в цей документ, оскільки вона буде міститися в тексті Конституції.

"Все думали, що в Раді буде поставлений на голосування текст змін до Конституції в частині зняття депутатської недоторканності після отримання висновку від Конституційного суду, отримання схвалення в сесійній залі, і тоді залишалося б просто на наступній сесії ухвалити остаточне рішення у 300 голосів, а тут виявляється є така заковика", – додав екс-нардеп.

Мусіяка припустив, що, ймовірно, з цим і пов'язано те, що запропоновані зміни в частині ст.80 і були відправлені на доопрацювання, а голосування безпосередньо за сам законопроект було відкладене.

Реклама

Нагадаємо, напередодні Рада за основу і в цілому підтримала президентський законопроект щодо скасування депутатської недоторканності і визначила порядок подальшої роботи над документом. За дане рішення проголосували 274 депутати.

Таким чином, до 19 жовтня депутати можуть внести ще свої пропозиції і правки до законопроекту. Комітети з регламенту, бюджету, антикорупційний, європейської інтеграції можуть внести свої пропозиції до документу до 7 листопада 2018 року (включно).

Зазначено, що правовий комітет повинен пропрацювати пропозиції і поправки до законопроекту і організувати надання нардепам документів, передбачених частиною третьою статті 150 Регламенту ВР, в період до 21 листопада 2018 (включно). При цьому розгляд законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) може відбутися не раніше, ніж через сім днів після надання депутатам ВР відповідних висновків комітетів парламенту. 

Реклама

Як повідомлялося, в президентському законопроекті пропонується прибрати пункт, який не дозволяв притягувати парламентаріїв до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовувати нардепів без згоди Ради. Також документ пропонує виключити зі статті 80 Конституції положення, яким народним депутатам гарантується недоторканність.

Раніше Конституційний суд схвалив обидва законопроекти про скасування депутатської недоторканності: авторства президента України Петра Порошенка (про скасування недоторканності з 1 січня 2020 року, №7203), і депутатський (№6773), який передбачає скасування імунітету з моменту публікації закону, тобто фактично відразу ж.