Петро Порошенко. Фото: AFP
Президент України Петро Порошенко 17 жовтня зареєстрував у Раді законопроект №7203, який вносить зміни до статті 80 Конституції України і скасовує депутатську недоторканність. Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, чому проект запропонували саме зараз і які у нього шанси на реалізацію.
Що пропонує законопроект
У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що гарантії недоторканності народних обранців в існуючому обсязі є невиправданими і по суті перетворилися на гарантії безкарності. Тому пропонується внести наступні зміни:
- викласти статтю 80 Конституції України в такій редакції: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп";
- виключити з цієї статті такі пункти, як "народним депутатам гарантується депутатська недоторканність" і "народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Якщо законопроект приймуть, ці зміни набудуть чинності тільки з 1 січня 2020 року, тобто для наступного скликання українського парламенту.
Коли розглянуть
У поданні сказано, що Верховна Рада повинна розглянути законопроект позачергово. Незважаючи на це, до порядку денного 17 жовтня його так і не включили, зазначивши, що потрібно почати роботу щодо медичної реформи.
"Як мінімум три фракції, "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт" і "Воля народу", виступають за те, щоб порядок денний залишався незмінним, і ми почали роботу щодо медичної реформи. Це понад 226 голосів", – заявив спікер парламенту Андрій Парубій.
Проте, Парубій зазначив, що законопроект зможуть розглянути у Верховній Раді вже в цей четвер, якщо в середу, 18 жовтня, пропозицію президента розгляне Комітет з питань правової політики і правосуддя.
За словами політичного експерта Володимира Фесенка, до зали голосування законопроект точно винесуть, а чи пройде він далі – велике питання.
"Буде непросто провести цю ініціативу, тим більше, це вимагає двох голосувань. Припустимо, зараз цей законопроект буде розглянутий комітетом і винесено до зали для голосування. Проста більшість, швидше за все, буде, а от чи буде на другому голосуванні 300 голосів – це питання відкрите", – зауважив експерт в коментарі сайту" Сегодня ".
Які шанси у законопроекту
Законопроект був внесений президентом 17 жовтня не випадково, впевнений політолог Володимир Фесенко. Адже саме у вівторок під Радою зібралися мітингувальники, однією з вимог яких було зняття депутатської недоторканності.
"Те, що законопроект з'явився саме сьогодні – це тактичний прийом. Таким чином президент показує, що у нього схожі позиції з організаторами цієї акції", – говорить експерт.
Фесенко зазначає, що рано чи пізно такий законопроект повинен був з'явитися, але ось його реалізація можлива тільки перед виборами, коли депутати стануть податливішими для прийняття радикальних рішень. До того ж, те, що імунітет планують скасувати тільки для нардепів наступного скликання, може спонукати парламентарів підтримати ініціативу.
"Це стосується майбутнього складу, а не всі будуть в майбутньому складі. Такий підхід збільшує шанси на прийняття даного законопроекту, але все одно гарантій немає. Всі депутати приміряють це на себе і, хоча на словах всі "за", на практиці, як ми неодноразово бачили, депутати дуже прохолодно ставляться до даних ініціатив", – коментує ситуацію політолог.
Схожі законопроекти
Скасувати депутатську недоторканність намагався кожен президент України, але нікому це досі не вдалося. Сам Петро Порошенко вже реєстрував схожий законопроект на початку 2015 року. У ньому йшлося про скасування імунітету для суддів і нардепів. На голосування, щоправда, він так досі і не потрапив.
Однак, в рамках судової реформи судді все ж майже втратили недоторканність. У них залишився тільки функціональний імунітет, згідно з яким, вони не можуть бути притягнуті до відповідальності без дозволу Вищої ради за виконання своїх прямих обов'язків, тобто здійснення правосуддя. На всі інші сфери їхнього життя, крім робочого, недоторканність не поширюється і суддів можуть затримувати і заарештовувати так само, як і всіх інших.
Пізніше, в липні 2017 року, опозиція подала свій законопроект, який був майже ідентичний з президентським, з однією відмінністю – тут йшлося тільки про зняття недоторканності з нардепів, а суддів ніхто не торкався.
Політолог зазначає, що хоч у попередніх президентів не вийшло зняти недоторканність, у ініціативи Порошенка є шанси на успіх.
"Порошенко далеко не перший президент, який пропонує скасувати депутатську недоторканність, такі ініціативи висували всі президенти України і нікому це не вдалося зробити. Тому і зараз це буде не просто. Але, в такій формі, як це пропонує зробити Порошенко, ініціатива має певний шанс на успіх", – говорить Фесенко.
Які є ризики
Депутатська недоторканність є в багатьох країнах, наприклад, в Австрії, Бельгії, Греції та Франції парламентарій не може бути затриманий, заарештований або притягнутий до кримінальної відповідальності, за винятком випадків, коли він затриманий на місці злочину. У США він може бути заарештований або затриманий при порушенні громадського порядку, а в Росії – для забезпечення безпеки інших людей. Про це в коментарі сайту "Сегодня" говорить юрист, директор юридичної компанії "Прима Лідер Груп" Діна Дрижакова.
За словами юриста, зняття недоторканності з нардепів може спричинити за собою деякі ризики.
"Недоторканність не є особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер, її основне призначення бути юридичною гарантією, захистом правового статусу окремих категорій осіб від примусів, які могли б бути застосовані при звичайних обставинах. Відповідно, якщо прибрати "останню" гарантію – "без згоди ВР" тиск різного роду на депутатів може посилитися. Основною загрозою зняття депутатської недоторканності може бути те, що парламентарії стануть заручниками виконавчої влади, яка робитиме, що схоче в разі прийняття небажаного для неї рішення", – повідомляє Діна Дрижакова.
Щоправда, експерт зазначає, що депутатська недоторканність не може і далі працювати так, як зараз, тому що парламентарі відчувають повну безкарність.
"Я вважаю, що в якійсь мірі недоторканність повинна існувати, але дозвіл на арешт депутата повинен видавати, наприклад, суд. Але знову ж, запрацювати це може тільки після судової реформи, коли ці органи не будуть настільки корумповані, як зараз", – зазначає юрист.