Фото: AFP
З 1 січня до 1 липня 2015 року головувати в Євросоюзі буде Латвія. Експерти вважають цю країну дуже дружньою до України, але не впевнені, що вона зможе істотно вплинути на політику ЄС по відношенню до України.
Директор Фонду української політики Кость Бондаренко наголошує, що Латвія досить лояльна і дружня до України, "як і інші країни з проамериканської орбіти – Литва, Польща, Швеція, Великобританія".
"Але говорити про те, що щось зміниться для України, я б не став, як і не став би перебільшувати зараз роль головування тієї чи іншої країни в ЄС. Адже це піврічне головування досить умовне, що пояснюється умовністю нинішніх регламентів, які готуються країною-головою для Ради Європи. Ці регламенти були важливі при підготовці України до асоціації з ЄС – країна-голова тоді пропонувала серед них розглянути низку першочергових питань, і це було важливо", – каже Бондаренко.
Країна-голова визначає черговість розгляду законопроектів і резолюцій у Європарламенті і сприяє в їх проходженні. За словами Бондаренка, Латвія також матиме можливість лобіювати у інших країн ЄС збільшення торговельних квот для України.
"А питання безвізового режиму – це прерогатива Єврокомісії, і в даному випадку нам треба з нею, з єврокомісарами, які цим займаються. Фактично, нам зараз треба зламати бюрократичні перепони – але це досить складно, тому що всюди, де є візи, є натяк на інтереси тих чи інших груп та інститутів. Від Латвії мало залежатиме в питанні отримання Україною безвізового режиму", – сказав Бондаренко. Раніше прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявляв, що уряд України очікує остаточного рішення про встановлення безвізового режиму з ЄС на Ризькому саміті в травні 2015 року.
"Що стосується конфлікту на Донбасі, то позиція ЄС щодо нього завдяки Латвії також ніяк не зміниться. З цього питання треба працювати окремо з кожною фракцією Європарламенту, з Могеріні, з Туском, з іншими дипломатами і політиками в системі виконавчої влади ЄС, а також з лідерами великих європейських держав. Адже позиція Німеччини, Франції, інших великих держав буде вагомою, хто б у Європарламенті не головував", – вважає Бондаренко. Він не прогнозує якихось радикальних змін у проведеній політиці ЄС по відношенню до України у 2015 році. "Хіба що можуть бути невеликі "косметичні" зміни – буде більш доброзичливий, делікатний підхід до українських питань у процедурі їх розгляду в Європарламенті"", – резюмує він.
Політолог Олександр Палій каже, що головування Латвії в цілому позитивне для України. "Вона, безсумнівно, є другом України, який розуміє Україну та її проблеми. Крім того, президент, прем'єр Латвії дуже чутливі до проблем, які зараз в України. У нас з'явиться більше можливостей для ініціювання дій, буде трибуна для інформаційних виступів. Латвія ініціативна, і вона зможе пропонувати рішення щодо України. Наприклад, вони можуть пропонувати місію європейської безпеки в Україні, нові програми допомоги, робити кроки щодо надання фінансової допомоги Україні, ініціювати зібрання Європейської ради", – очікує Палій.
Керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що Латвія не зможе пролобіювати поглиблення співпраці ЄС з Україною з економічних питань.
"Є реалізована стратегія Європейським союзом, тому чекати конкретно лише від Латвії додаткові бонуси я б не став. На сьогодні ми йдемо вже наміченим напрямком співпраці, і в даному випадку це не питання головування Латвії, а того, наскільки Україна зможе переконати ЄС розширити співпрацю", – каже Бураковський. Він очікує, що у 2015 році ЄС надасть Україні досить велику макрофінансову допомогу.
"Вона вже надається Україні і, сподіваюся, що на конференції донорів ці речі будуть визначені більш чітко, а ЄС допомагатиме Україні різного роду інфраструктурними проектами", – каже Бураковський. Він підкреслив, що від того, наскільки Україна буде виконувати взяті на себе зобов'язання, залежатимуть обсяги допомоги з боку ЄС. "Поки складно сказати, які це будуть цифри, але, думаю, що ми можемо говорити як мінімум про кілька мільярдів доларів від ЄС. Частина їх заходитиме через Європейську комісію, деякі – через ЄБРР, від країн ЄС на двосторонній основі", – підсумував Бураковський.