Фото AFP
За новим мирним планом, який лідери "нормандської четвірки" підписали в Мінську 12 лютого, Донбасу гарантується розширення прав і повноважень. Органи місцевої влади зможуть вільно використовувати російську мову в діловодстві, призначати глав прокуратури і судів, укладати договори з Києвом по економічному, культурному і соцрозвитку регіонів (з держбюджету будуть виділяти гроші) і підписувати такі ж документи з владою регіонів РФ. Також Петро Порошенко готовий дати Донбасу статус спеціальної економічної зони з особливими торговельними відносинами з ЄС і РФ (регіон безпосередньо може укладати договори). Все це прописано в примітці до останнього, 11 пункту Мінського угоди і в законі про особливий статус Донбасу.
ДЕТАЛІ. Останній, з подачі президента, ВР прийняла в середині вересня 2014 року. Згідно з документом, особливий статус Донбас отримає на три роки і тільки після проведення там місцевих виборів. За цей час влада сподівається повернути регіон в українське політичне і законодавче русло і відбудувати зруйновану інфраструктуру. Гроші виділять із спецфонду, який сформують після проведення донорської конференції у квітні. Більшу частину необхідної суми (десятки мільярдів гривень) надасть Захід. Щоправда, за словами нашого прем'єра, "логічно ставити питання про репарації з боку РФ". За прикладом відшкодування збитків від анексії Криму, з питання Донбасу Україна звернеться до Стокгольмського арбітражу.
ВИБОРИ. Але обіцяне Донбасу розширення прав і повноважень можливе після реального припинення вогню, відведення важкого озброєння та обміну полонених "всіх на всіх". На це відводиться термін до 1 березня. Якщо сторони виконають перші три пункти, в перший день весни вони вже можуть перейти до обговорення умов проведення виборів. "Легалізувати терористів і їх анклав ніхто не буде", – заявив Яценюк.
АМНІСТІЯ. Більше того, місцеві вибори можливі тільки після реалізації закону про амністію. Його ВР також прийняла у вересні 2014-го. І, за словами українських властей, вбивці мирних жителів і солдатів будуть сидіти. Решту, які добровільно склали зброю, обіцяють амністувати. "Не можуть бути обрані вбивці, ватажки бандформувань – це злочинці, які повинні бути покарані. Не повинен повторитися фарс 2 листопада (у листопаді 2014-го бойовики провели псевдовибори. – Авт.)", – вважає спікер Володимир Гройсман.
Крім того, вчора німецька газета Der Spiegel озвучила подробиці нічних переговорів у Мінську 12 лютого: нібито Порошенко і Путін кілька разів кричали один на одного і говорили "на ти".
Експерти: РФ веде подвійну гру
Штефан Мейстер з Центру Східної Європи вважає, що Кремль грає в подвійну гру: "Як і раніше відкрите питання майбутнього статусу двох регіонів та умов проведення виборів". Позиція Києва зрозуміла: вибори мають пройти за українськими законами і не під дулами автоматів. Ватажки бойовиків так не вважають. Вони вже заявили, що не допустять до виборів українські партії. До того ж, за Мінськими угодами, спочатку вибори, потім – відновлення контролю над кордоном. "Тобто бойовики хочуть зберегти свою "поліцію" з танками, які РФ може додатково перекинути (формування загонів народної міліції бойовикам гарантується новою Мінською угодою. – Авт.)", – вважає експерт Академії держполітики при Інституті Кеннана Майкл Кофман. На думку українських політологів, все це – предмет переговорів "нормандської четвірки", які імовірно пройдуть в середині березня в Астані. Франсуа Олланд і Ангела Меркель повинні натиснути на Путіна, пригрозивши посиленням санкцій. Мова йде про відключення РФ від системи SWIFT. Таку можливість днями підтвердила глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні.