/ Фото: Сьогодні
У виконавчій владі України гряде чергова грандіозна реформа. Наскільки можна судити з висловлювань офіційних осіб нової влади, команда президента Володимира Зеленського всерйоз націлилася на оптимізацію кількості міністерств. Ідея, на жаль, не нова. "Укрупнення", "розукрупнення", "злиття", "поглинання" міністерств і відомств в короткій історії України ми проходили, і не один раз. Результат відомий.
Потрібна реформа влади
Власне, про необхідність укрупнити міністерства першим (за останні кілька років) заявив прем'єр Володимир Гройсман. "Я вважаю, що не більше 12 міністерств – це дійсно оптимальна структура. Більш того, я вважаю, що і в парламенті має бути не більше 12 комітетів", – заявив прем'єр-міністр буквально напередодні парламентських виборів, натякаючи тим самим на необхідність скорочення 7 міністерств. Складно сказати, що заважало прем'єру зайнятися оптимізацією Кабміну в попередні три роки.
Нова команда, мабуть, вирішила не тягнути з оптимізацією. Так, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк майже відразу після перемоги "Слуги народу" на виборах відзначив наявність в країні "кадрового голоду". І як відповідь на проблему також озвучив ідею скорочення міністерств.
"Максимально 12-13 міністрів – це те, що я бачу. Як цього досягти? Треба зменшувати кількість міністерств. Можливо, об'єднувати їх по блоках. Наприклад, я був завжди прихильником об'єднання Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Можна розглядати об'єднання Мінсоцполітики і МОЗ", – сказав Даниленко.
Загалом, привид оптимізації сьогодні щосили гуляє коридорами Кабміну. Втім, чиновників йому не злякати: за десятиліття розвитку державних інститутів чиновники пережили не одну реформу. Часом вони полягали переважно в зміні вивіски на кабінетах.
Навіщо "оптимізація"
Зазвичай, та чи інша оптимізація в той чи інший період часу пояснювалася кількома простими причинами.
Перша. Для розв’язання якоїсь проблеми дійсно потрібно підвищити статус органу, який курирує сектор. Або знизити його, якщо питання не вимагало найвищого рівня прийняття рішень. Так, в 90-ті роки в Україні працювало Міністерство зв'язку, "знижене" до статусу держкомітету 1997 року. В середині 90-х зникли з адміністративного ландшафту Міністерство у справах національностей та міграції, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і т.д. Покладені на них функції були розподілені між іншими міністерствами і відомствами.
Друга причина – необхідність банально "прилаштувати" потрібну людину, задовольнити амбіції політичних партнерів або членів команди. Абсолютно достовірно говорити, потрібно було це нове міністерство чи відомство, в такому випадку досить складно. Аргументація щодо крайньої необхідності створення нової структури, зазвичай, залізобетонна. Запитання на кшталт "а можна було робити те ж саме, але в ранзі департаменту?" наштовхуються на абсолютно щирі відповіді: "не можна". Лихослови ж в таких випадках згадують відомий афоризм: "Хочеш, щоб у країні не було яблук, – створи міністерство яблук".
Третя причина, що стосується "укрупнення", може бути пов'язана і з бажанням зекономити держкошти, і зробити систему керованішою і контрольованішою. Коли дійсно вірних людей в оточенні трохи, а міністерств – багато, стартує "укрупнення". Так в двохтисячних з'явилося Міністерство доходів і зборів.
Минає час, ситуація змінюється, і "укрупненні" колись міністерства починають дробити. І так по колу. Якщо зараз в Україні працює 19 міністерств, то всього за історію незалежності їх було десятки і десятки – з різними назвами, різними повноваженнями, функціями, керівництвом, але дуже схожим результатом. Майже тридцять років спостерігаючи за процесом держбудівництва, народ не втомлювався згадувати анекдот про меблі і публічний дім. Можливо, зараз, нарешті, підхід дійсно зміниться.
Ми ж пропонуємо нашим читачам пройти невеликий тест на предмет знання наших державних органів.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що за посада прем'єр-міністр, і хто може претендувати на неї.